Аналіз регуляторного впливу
до проекту Закону України “Про Національну інфраструктуру геопросторових даних”

 

І. Визначення проблеми

Проект Закону України “Про Національну інфраструктуру геопросторових даних” розроблено відповідно до Концепції проекту Закону України “Про національну інфраструктуру геопросторових даних”, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2007 року   № 1021-р.

Статтею 8 Закону України “Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність” встановлено, що створення, розвиток та забезпечення функціонування Національної інфраструктури геопросторових даних належить до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності. Відповідно до Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15, ці функції покладені на Держгеокадастр.

Враховуючи, що положення Закону України “Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність” не поширюються на сферу виробництва, оброблення, зберігання, постачання та використання будь-яких даних, що можуть мати географічну (просторову) прив’язку, на цей час немає будь-якого законодавчого акта, який врегульовує сферу з питань Національної інфраструктури геопросторових даних, а також виробництва, оброблення, оновлення, зберігання, постачання та використання геопросторових даних.

Причиною виникнення проблеми є необхідність встановити правові основи діяльності зі створення, функціонування та розвитку Національної інфраструктури геопросторових даних, виробництва, оброблення, оновлення, зберігання, постачання та використання геопросторових даних, виключення дублювання робіт та витрат державного бюджету на створення геопросторових даних на усіх рівнях державного управління та місцевого самоврядування, інтегрування геопросторових даних, які створюються різними органами державної влади і місцевого самоврядування, на єдиній геодезичній і картографічній основі за єдиними нормами і правилами, забезпечення доступу до геопросторових даних, розвитку ринку сучасної геоінформаційної продукції і геоінформаційних послуг відповідно до рекомендацій Директиви 2007/2/ЄС Європейського Парламенту і Ради від 14 березня 2007 року із запровадження інфраструктури просторової інформації у Європейському Союзі (INSPIRE).

Розвиток геоінформаційних систем, цифрових технологій отримання та реєстрації геопросторових даних, а також особливе значення географічної інформації для транспортно-навігаційних систем, кадастрів нерухомості, природоохоронної діяльності, управління розвитком територій та військової сфери сприяли перетворенню геопросторових даних у стратегічно важливий геоінформаційний ресурс, становленню і розвитку нової геоінформаційної індустрії з великими обсягами продукції та послуг.

Важливість проблеми полягає у тому, що на цей час геоінформаційні ресурси в державному секторі створюються за відомчим принципом без узгодженої технологічної політики та єдиних методичних засад. Процеси збирання, вимоги до структури, складу та якості геопросторових даних не координуються, дані реєструються з використанням різних масштабів, систем класифікації та програмно-технологічних засобів. Нескоординована діяльність призводить до неузгодженості інформаційних потоків і дублюванню дорогих та трудомістких вишукувальних робіт із збирання і формування даних, збільшення витрат при зниженні якості та цінності інформації. У результаті, за рахунок бюджетів різних рівнів (державного, обласного, районного та міського) у органах державної влади чи органах місцевого самоврядування збирається та оновлюється однаковаінформація (наприклад, відомості про фізичних та юридичних осіб,про нерухоме майно, інженерні комунікації, реєстри адрес, матеріали аерозйомки місцевості тощо).

Функціонування Національної інфраструктури геопросторових даних передбачає, що кожен суб’єкт Національної інфраструктури геопросторових даних самостійно приймає рішення щодо створення необхідних йому геопросторових даних, розміщення їх у системі Національної інфраструктури геопросторових даних, визначає рівень доступу до них та розпоряджається ними протягом всього часу існування цих даних.

На першому етапі створення Національної інфраструктури геопросторових даних будуть використані наявні геопросторові дані та метадані заінтересованих органів державної влади відповідно до рекомендацій Координаційної ради з питань Національної інфраструктури геопросторових даних.

Створення Національної інфраструктури геопросторових даних сприятиме забезпеченню потреб суспільства у всіх видах офіційної, достовірної, актуальної географічної інформації, прийняттю ефективних управлінських рішень, скороченню витрат бюджетів усіх рівнів, підвищенню ефективності застосування геопросторових даних та геоінформаційних технологій у сфері земельних відносин, екології, навігації, будівництва та інженерних вишукувань, розвитку територій, оборони та безпеки держави, інтегруванню України у європейську та глобальну інфраструктури геопросторових даних.

 

Основні групи (підгрупи), на які проблема справляє вплив:

Групи (підгрупи)

Так

Ні

Громадяни

+

Держава

+

Суб’єкти господарювання,

+

у тому числі суб’єкти малого підприємництва

 

ІІ. Цілі державного регулювання

Основними цілями державного регулювання законопроекту є:

встановлення правових підстав створення, функціонування та розвитку Національної інфраструктури геопросторових даних, спрямованої на забезпечення ефективного прийняття управлінських рішень органами державної влади та місцевого самоврядування;

виключення дублювання робіт та витрат державного бюджету на створення геопросторових даних на усіх рівнях державного управління та місцевого самоврядування;

підвищення ефективності застосування геопросторових даних і геоінформаційних технологій в системах підтримки управлінських рішень органів державної влади, місцевого самоврядування в економічній, соціальній, екологічній, оборонній, науковій сферах;

інтегрування геопросторових даних, які створюються різними органами державної влади і місцевого самоврядування на єдиній геодезичній та картографічній основі за єдиними нормами і правилами;

забезпечення різнорівневого доступу органів державної влади, місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання усіх форм власності до високоякісних і достовірних геопросторових даних, забезпечення широкого доступу до геопросторових даних, розвитку ринку сучасної геоінформаційної продукції і геоінформаційних послуг відповідно до рекомендацій Директиви 2007/2/ЄС Європейського Парламенту і Ради від 14 березня 2007 року із запровадження інфраструктури просторової інформації у Європейському Союзі (INSPIRE);

запровадження здійснення контролю з питань Національної інфраструктури геопросторових даних шляхом постійного моніторингу виробництва, оновлення, оброблення, зберігання, постачання та використання геопросторових даних.

Зазначена мета досягається шляхом розроблення Закону України “Про Національну інфраструктуру геопросторових даних”.

 

ІІІ. Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення цілей

Визначення альтернативних способів

Вид альтернативи

Опис альтернативи

Альтернатива 1

Збереження ситуації, яка існує на цей час

Відсутність державного регулювання.

 

Альтернатива 2

Внесення змін до Закону України “Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність”

Внесення змін до Закону України “Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність”, який встановлює правові засади регулювання відносин у сфері топографо-геодезичної ікартографічної діяльності для забезпечення потребдержавиісуспільства у геодезичних, топографічних і картографічних матеріалах, продукції, інформації,алене дозволить вирішити питання сфери виробництва, оброблення, оновлення, зберігання, постачання та використання геопросторових даних.
Альтернатива 3

Прийняття Закону України “Про Національну інфраструктуру геопросторових даних”

 

 

Дозволить встановити правові основи діяльності зі створення, функціонування та розвитку Національної інфраструктури геопросторових даних, виробництва, оброблення, оновлення, зберігання, постачання та використання геопросторових даних, інтегрування геопросторових даних створених на єдиній геодезичній і картографічній основах за єдиними нормами і правилами, забезпечення доступу до високоякісних і достовірних геопросторових даних, розвитку ринку сучасної геоінформаційної продукції і геоінформаційних послуг, підняття іміджу України серед міжнародного співтовариства.

 

Інші способи, що не передбачають розроблення та прийняття зазначеного законопроекту, є неприйнятними, оскільки вирішення порушеної проблеми лежить передусім у правовій площині.

 

  1. Оцінка вибраних альтернативних способів досягнення цілей

Оцінка впливу на сферу інтересів держави

Вид альтернативи

Вигоди

Витрати

Альтернатива 1

Збереження ситуації, яка існує на цей час

Проблема не вирішується Призведе до збільшення витрат при зниженні якості та цінності геопросторової інформації, неузгодженості інформаційних потоків тадублюванню затратних і трудомістких робіт зі збирання та формування даних, неефективності управлінських рішень органів державної влади та місцевого самоврядування, втрати позиції України серед міжнародного співтовариства
Альтернатива 2

Внесення змін до Закону України “Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність”

Проблема не вирішується Не дозволить встановити правові основи діяльності у сфері виробництва, оброблення, оновлення, зберігання, постачання та використання геопросторових даних
Альтернатива 3

Прийняття Закону України “Про Національну інфраструктуру геопросторових даних”

Дозволить реалізувати державну політику у сфері створення і розвитку Національної інфраструктури геопросторових даних,встановити принципи створення та функціонування Національної інфраструктури геопросторових даних,

виключити дублювання робіт та витрат державного бюджету на створення геопросторових даних на усіх рівнях державного управління та місцевого самоврядування

Додаткові витрати відсутні

 

Оцінка впливу на сферу інтересів громадян

Проблема не справляє вплив на сферу інтересів громадян.

 

Оцінка впливу на сферу інтересів суб’єктів господарювання

Показник

Великі

Середні

Малі

Мікро

Разом

Кількість суб’єктів господарювання, що підпадають під дію регулювання, одиниць Не визначаються Не визначаються Не визначаються Не визначаються Не визначаються
Питома вага групи у загальній кількості, відсотків Х

 

Вид альтернативи

Вигоди

Витрати

Альтернатива 1

Збереження ситуації, яка існує на цей час

Відсутні Щорічне виділення коштів державного та місцевого бюджетів для виконання робіт, податків та зборів
Альтернатива 2

Внесення змін до Закону України “Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність”

Відсутні Щорічне виділення коштів державного та місцевого бюджетів для виконання робіт, податків та зборів
Альтернатива 3

Прийняття Закону України “Про Національну інфраструктуру геопросторових даних”

Забезпечення доступу органів державної влади, місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання усіх форм власності до високоякісних і достовірних геопросторових даних Додаткові витрати не передбачаються

 

Додаткових витрат на одного суб’єкта господарювання великого, середнього і малого підприємництва, які виникають внаслідок дії регуляторного акта, не передбачається.

 

IV. Вибір найбільш оптимального альтернативного способу досягнення цілей

 

Рейтинг результативності (досягнення цілей під час вирішення проблеми)

Бал результативності (за чотирибальною системою оцінки)

Коментарі щодо присвоєння відповідного бала

Альтернатива 1

Збереження ситуації, яка існує на цей час

1 Проблема продовжує існувати
Альтернатива 2

Внесення змін до Закону України “Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність”

1 Проблема продовжує існувати
Альтернатива 3

Прийняття Закону України “Про Національну інфраструктуру геопросторових даних”

4 Проблема вирішується

Рейтинг результативності

Вигоди

(підсумок)

Витрати (підсумок)

Обґрунтування відповідного місця альтернативи у рейтингу

Альтернатива 1

Збереження ситуації, яка існує на цей час

Відсутні Щорічне виділення коштів державного та місцевого бюджетів на виконання робіт. що дублюються та витрат на створення геопросторових даних Проблема продовжує існувати
Альтернатива 2

Внесення змін до Закону України “Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність”

Відсутні Щорічне виділення коштів державного та місцевого бюджетів на виконання робіт. що дублюються та витрат на створення геопросторових даних Проблема продовжує існувати
Альтернатива 3

Прийняття Закону України “Про Національну інфраструктуру геопросторових даних”

Реалізація державної політики у сфері створення і розвитку Національної інфраструктури геопросторових даних, виключення дублювання робіт та витрат державного бюджету на створення геопросторових даних на усіх рівнях державного управління та місцевого самоврядування

 

Не передбачаються Додаткові витрати не передбачаються

Рейтинг

Аргументи щодо переваги обраної альтернативи / причини відмови від альтернативи

Оцінка ризику зовнішніх чинників на дію запропонованого регуляторного акта

Альтернатива 1

Збереження ситуації, яка існує на цей час

Така альтернатива є неприйнятною, тому що проблема не вирішується Відсутність регулювання проблеми
Альтернатива 2

Внесення змін до Закону України “Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність”

Така альтернатива є неприйнятною, тому що проблема не вирішується Відсутність регулювання проблеми
Альтернатива 3

Прийняття Закону України “Про Національну інфраструктуру геопросторових даних”

Забезпечення реалізації державної політики з питань створення і розвитку Національної інфраструктури геопросторових даних.

 

При виникненні змін у  законодавстві, які можуть впливати на дію запропонованого регуляторного акта, до нього будуть вноситися відповідні коригування. Ризик зовнішніх чинників на дію регуляторного акту  відсутній.

 

V. Механізми та заходи, які забезпечать розв’язання визначеної проблеми

Розв’язання проблеми можливе лише шляхом прийняття цього проекту Закону.

У разі прийняття проекту Закону буде встановлено складові Національної інфраструктури геопросторових даних, склад базових геопросторових даних, визначено держателя системи Національної інфраструктури геопросторових даних та її адміністратора, а також повноваження органів державної влади та місцевого самоврядування та здійснення їх координації, контролю та відповідальності з питань Національної інфраструктури геопросторових даних.

 

VI. Оцінка виконання вимог регуляторного акта залежно від ресурсів, якими розпоряджаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи, які повинні проваджувати або виконувати ці вимоги

Реалізація законопроекту не передбачає додаткових фінансових витрат з боку державних органів та органів місцевого самоврядування, відповідно, додаткових видатків бюджету.

Геопросторові дані створюються за результатами топографо-геодезичної і картографічної діяльності, створення державних кадастрів усіх видів та моніторингу навколишнього природного середовища тощо. Основні виробники і користувачі геопросторових даних в Україні це органи державного управління, такі як Мінрегіон, Міноборони, Мінагрополітики, Мінприроди, Держгеокадастр, ДКА, Держводагентство, Держлісагентство та інші.

Для створення Національної інфраструктури геопросторових даних будуть використані наявні геопросторові дані та метадані, вже створені вищезазначеними міністерствами, що не потребуватиме додаткових коштів державного бюджету.

Положеннями законопроекту не передбачено створення будь-яких центральних органів виконавчої влади або структурних підрозділів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності.

 

VII. Обґрунтування запропонованого строку дії регуляторного акта

Строк дії регуляторного акта пропонується не обмежувати в часі.

Термін набрання чинності регуляторним актом з дня, наступного за днем його опублікування, крім статті 15 щодо витрат державного та місцевих бюджетів, яка набирає чинності з 1 січня 2018 року.

 

VIII. Визначення показників результативності дії регуляторного акта

Основні показники результативності регуляторного акта:

розмір надходжень до державного та місцевих бюджетів і державних цільових фондів, пов’язаних з дією акта – на першому етапі додаткові надходження до державного бюджету внаслідок прийняття акта не передбачаються;

кількість суб’єктів господарювання, на яких поширюватиметься дія акта – дія акта поширюється на юридичних осіб, які використовують геопросторові дані;

розмір коштів і час, що витрачатимуться суб’єктами господарювання, пов’язаними з виконанням вимог акта – реалізація акта не передбачає витрачання додаткових коштів суб’єктами господарювання;

рівень поінформованості суб’єктів господарювання з основних положень акта – високий,з цією метою регуляторний акт оприлюднено на офіційних веб-сайтах Мінагрополітики та Держгеокадастру, відбувалися презентації законопроекту для представників центральних органів виконавчої влади та громадськості;

кількість органів державної влади та органів місцевого самоврядування,суб’єктів господарювання, які будуть задіяні у Національної інфраструктури геопросторових даних – на першому етапі будуть задіяні вісім центральних органів виконавчої влади, інші заінтересовані центральні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування,  установи, організації;

кількість пропозицій і зауважень до проекту Закону, отриманих під час громадського обговорення проекту Закону – пропозицій та зауважень до проекту акта не отримано.

 

IX. Визначення заходів, за допомогою яких здійснюватиметься відстеження результативності дії регуляторного акта

Базове відстеження результативності регуляторного акта буде здійснюватись до дати набрання чинності цим актом шляхом збору пропозицій і зауважень та їх аналізу.

Повторне відстеження планується здійснити через рік після набрання чинності регуляторним актом, у результаті якого відбудеться порівняння показників базового та повторного відстеження. У разі виявлення неврегульованих та проблемних питань шляхом аналізу якісних показників дії цього акта такі питання будуть врегульовані шляхом внесення відповідних змін.

Періодичне відстеження здійснюватиметься раз на три роки, починаючи з дня виконання заходів з повторного відстеження, в тому числі у разі, коли дію акта, прийнятого на визначений строк, було продовжено з метою оцінки ступеня досягнення актом визначених цілей. Установлені кількісні та якісні значення показників результативності акта будуть порівнюватись із значеннями аналогічних показників, що встановлені під час повторного відстеження.

 

В. о. Голови Державної служби
України з питань геодезії,
картографії та кадастру                                                О. М. Цвях

 

“___”____________ 2017 р.