Інформація
про стан виконання Держгеокадастром протягом І кварталу 2017 року Державної програми щодо реалізації засад державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційної стратегії) на 2015–2017 роки

У апараті Дергеокадастру утворено уповноважений підрозділ з питань запобігання та виявлення корупції – Управління запобігання та виявлення корупції відповідно до структури Держгеокадастру (наказ Держгеокадастру від 02.02.2015 № 1) та штатного розпису Держгеокадастру (наказ Держгеокадастру від 13.02.2015 № 2).

Чисельність Управління запобігання та виявлення корупції становить 11 штатних одиниць, кількість фактично працюючих осіб – 9.

Щодо виконання пункту б) заходу 1) завдання 14 розділу ІІ. «Запобігання корупції» з виконання Державної програми щодо реалізації засад державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційної стратегії) на 2015–2017 роки (далі – Програма) антикорупційна програма Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру на 2017 рік була затверджена наказом Держгеокадастру від 28.02.2017 № 72 «Про затвердження антикорупційної програми Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру на 2017 рік».

Відповідно до статті 19 Закону України «Про запобігання корупції», Методичних рекомендацій щодо підготовки антикорупційних програм органів влади, затверджених рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції 19 січня 2017 року № 31, Держгеокадастром листом від 02.03.2017 № 7-28-0.12-3070/2-17 надіслано до Національного агентства з питань запобігання корупції на погодження антикорупційну програму Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру на 2017 рік.

Також, Держгеокадастр бере участь як співвиконавець у виконанні заходів, визначених Державною програмою щодо реалізації засад державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційної стратегії) на 2015–2017 роки, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 р. № 265. Наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 02.12.2015 № 778 було затверджено план заходів Держгеокадастру з виконання Державної програми щодо реалізації засад державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційної стратегії) на 2015–2017 роки.

Крім того, Держгеокадастр здійснює в межах повноважень заходи з виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 05 жовтня 2016 р. № 803-р «Деякі питання запобігання корупції в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади» (План Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру з виконання заходів щодо запобігання корупції в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05 жовтня 2016 р. № 803-р, затверджений 29 грудня 2016 року).

Щодо заходу 5) завдання 8 розділу ІІ. «Запобігання корупції» з виконання Програми інформуємо, що здійснення об’єктивної оцінки корупційних ризиків у діяльності Держгеокадастру є необхідним кроком у запобіганні порушень антикорупційного законодавства.

Наказом Держгеокадастру від 03.02.2017 № 56 «Про проведення оцінки корупційних ризиків» доручено провести оцінку корупційних ризиків у діяльності Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.

Наказом Держгеокадастру від 14.02.2017 № 66 «Про організацію підготовки антикорупційної програми Держгеокадастру на 2017 рік» утворено Комісію з оцінки корупційних ризиків та моніторингу виконання антикорупційної програми Держгеокадастру (далі – Комісія), затверджено склад Комісії а також затверджено Положення про Комісію.

Комісією проведено оцінку корупційних ризиків в діяльності Держгеокадастру.

Оцінку проведено відповідно до Методології оцінювання корупційних ризиків у діяльності органів влади, затвердженої рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції 02.12.2016 № 126, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.12.2016 за № 1718/29848.

З метою виявлення та оцінки корупційних ризиків у діяльності Держгеоадастру, його територіальних органів та підприємств, установ і організацій, що належать до сфери управління Держгеокадастру, Комісія досліджувала наявну в Держгеокадастрі інформацію, а також використала зовнішні ресурси. Зокрема було:

досліджено нормативно-правові акти, організаційно-розпорядчі документи, що регулюють діяльність Держгеокдастру, його територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Держгеокадастру, а також окремих процедур на предмет наявності у них положень, що сприяють (можуть сприяти) вчиненню корупційних та/або пов’язаних з корупцією правопорушень;

здійснено аналіз повідомлень у засобах масової інформації про недоліки певних процедур, можливу неправомірну та недоброчесну поведінку посадових (службових) осіб Держгеокадастру, його територіальних органів, а також працівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Держгеокадастру;

проаналізовано дослідження «Індекс сприйняття корупції (СРІ) за 2016 рік», проведеного міжнародною антикорупційною організацією Transparency International;

проведено аналіз судової практики за 2016 рік стосовно притягнення посадових (службових) осіб Держгеокадастру, його територіальних органів, працівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Держгеокадастру, до відповідальності за корупційні та/або пов’язані з корупцією правопорушення;

проаналізовано повідомлення, що надійшли до Держгеокадастру від правоохоронних органів, про проведення обшуків (виїмок) під час розслідування кримінальних та/або адміністративних справ щодо можливих неправомірних дій посадових (службових) осіб Держгеокадастру, його територіальних органів, працівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Держгеокадастру;

досліджено результати перевірок, службових розслідувань, що полягали в аналізі актів, довідок та інших документально оформлених результатів проведених заходів, наданих рекомендацій з метою максимального вивчення різних напрямів діяльності у яких було виявлено найбільше порушень вимог законодавства України, їх теперішній стан та ймовірність вчинення (сприяння вчиненню) корупційних правопорушень та/або правопорушень пов’язаних з корупцією;

проаналізовано листи, звернення, скарги громадян, юридичних осіб, органів місцевого самоврядування, народних депутатів України, тощо, що надійшли до Держгеокадастру поштою, на електронну адресу Держгеокадастру та гарячу лінію Держгеокадастру та містили інформацію про напрямки діяльності, в яких виникає найбільша можливість вчинення корупційних та/або пов’язаних з корупцією правопорушень;

проведено аналіз діяльності Держгеокадастру, його територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Держгеокадастру, з метою виявлення заходів, процедур та рішень, які стали причиною вчинення посадовими (службовими) особами Дергеокадастру, його територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління, корупційних правопорушень та/або правопорушень пов’язаних з корупцією;

розглянуто дисертацію Куренди С. В. на тему «Земельно-правові засади запобігання корупції в Україні» на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук (УДК 349.4, м. Луцьк, 2016 рік).

Зокрема, як засвідчив аналіз вищезазначених документів, матеріалів та інформації найбільша кількість порушених кримінальних та/або адміністративних справ стосувалася отримання неправомірної вигоди (хабара) посадовими (службовими) особами територіальних органів Держгеокадастру за:

надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо передачі у власність (оренду) земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів;

видання наказів про затвердження територіальними органами Держгеокадастру документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок;

погодження територіальними органами Держгеокадастру документації із землеустрою щодо відведення у власність (оренду) земельних ділянок;

прискорення процедур надання адміністративних послуг (у тому числі: реєстрації в Державному земельному кадастрі земельних ділянок, присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам, надання витягів з Державного земельного кадастру про земельні ділянки), тощо.

Комісією вивчено, проаналізовано та ідентифіковано корупційні ризики в організаційно-управлінській діяльності Держгеокадастру, його територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Держгеокадастру, а саме в:

організаційній структурі;

системі внутрішнього контролю; управлінні персоналом;

проведенні процедур закупівель;

наданні адміністративних послуг;

реалізації контроль-наглядових функцій;

дотриманні вимог, обмежень, заборон, встановлених Законом України «Про запобігання корупції»; тощо.

Комісією встановлено такі основні ризики в діяльності Держгеокадастру, його територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Держгеокадастру.

Ризик 1. Погодження територіальними органами Держгеокадастру проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки за місцем розташування земельної ділянки.

Розробник документації із землеустрою подавав на погодження до територіального органу Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Безпосереднє спілкування розробника документації із землеустрою та посадової особи, яка здійснювала її погодження, провокувало ризики вчинення корупційних та/або пов’язаних з корупцією правопорушень.

Зокрема, існують факти вимагання посадовими (службовими) особами територіальних органів Держгеокадастру неправомірної вигоди (хабара) за позитивний розгляд проектів землеустрою. В іншому випадку такі проекти землеустрою тривалий час не розглядалися або ж надавалися висновки про непогодження проектів з необґрунтованими (безпідставними) зауваженнями.

Слід зазначити, що здебільшого проведення робіт із землеустрою здійснювалося відповідно до місцевих правил у відповідному регіоні, які не відповідали вимогам чинного законодавства України.

Зокрема, деякі місцеві керівники територіальних органів Держгеокадастру ставили вимогу про включення до складу проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки агрохімічного паспорта, вартість виготовлення якого становить стільки, як і розроблення самого проекту, що призводило до додаткового фінансового навантаження на простих громадян, при тому, що Урядом вживаються заходи щодо спрощення та здешевлення землевпорядних робіт.

Заходи щодо усунення ризику стосовно погодження територіальними органами Держгеокадастру проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки за місцем розташування земельної ділянки.

У зв’язку із проявами корупційних ризиків на етапі погодження проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки у Держгеокадастра виникла необхідність запровадження погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок за принципом екстериторіальності.

З 1 жовтня 2016 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31 серпня 2016 р. № 580 «Деякі питання реалізації пілотного проекту із запровадження екстериторіальності погодження проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки територіальними органами Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру» запроваджено погодження територіальними органами Держгеокадастру проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок виключно за принципом екстериторіальності.

Кваліфікаційною комісією Держгеокадастру проводиться відбір експертів для погодження документації по всій території Україні, яким з метою підвищення якості надання висновків відкрито доступ до Державного земельного кадастру в режимі читання.

Слід зазначити, що для усунення безпосереднього спілкування розробника документації із землеустрою з посадовими особами Держгеокадастром забезпечено можливість подачі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та можливість перевірки стану розгляду таких проектів за допомогою офіційного веб-сайту Держгеокадастру.

Екстериторіальний принцип погодження проектів землеустрою зарекомендував себе як потужний механізм боротьби з корупційними ризиками, які виникали під час погодження проектів землеустрою.

Зважаючи на викладене, необхідно внести зміни до законодавства в частині запровадження погодження територіальними органами Держгеокадастру проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок за принципом екстериторіальності на постійній основі та розробити механізм оскарження висновків про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

З метою забезпечення прозорості та публічності погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок пропонується доручити центральним органам виконавчої влади, територіальні органи яких здійснюють погодження таких проектів відповідно до статті 186-1 Земельного кодексу України, розміщувати висновки про їх погодження або про відмову в такому погодженні на офіційних веб – сайтах з подальшим внесенням відповідних змін до законодавства.

Ризик 2. Наявність дискреційних повноважень у сфері ведення Державного земельного кадастру при наданні адміністративних послуг у частині здійснення державної реєстрації земельної ділянки.

Існує недосконалий механізм надання адміністративної послуги у сфері ведення Державного земельного кадастру щодо державної реєстрації земельної ділянки, що призводить до виникнення корупційної складової під час надання цієї послуги у сфері ведення Державного земельного кадастру.

Широкі дискреційні повноваження,надані державним реєстраторам при реєстрації земельних ділянок.

Зокрема, відповідно до частини шостої статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр», підставою для відмови у державній реєстрації земельної ділянки, окрім «розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора», «подання документів не в повному обсязі», «знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини», є ще й «невідповідність поданих документів вимогам законодавства». Враховуючи, що відповідно до частини четвертої цієї ж статті до складу поданих документів входить «документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа», яка, в свою чергу, згідно з вимогами статей 50, 55, 56 Закону України «Про землеустрій» включає велику кількість документів самого різноманітного характеру (рішення органів державної влади, місцевого самоврядування, довідки, розрахунки тощо), простір для діяльності Державного кадастрового реєстратора є дуже широким.

Можна обґрунтовано стверджувати, що реєстратори стають чи не істиною в останній інстанції. Закон дозволяє їм тлумачити на свій розсуд достатньо проблемні питання підстав для формування земельної ділянки та виникнення прав на неї, причому такі, щодо яких навіть судова практика може істотно різнитися.

Заходи щодо усунення ризику стосовно наявності дискреційних повноважень у сфері ведення Державного земельного кадастру при наданні адміністративних послуг у частині здійснення державної реєстрації земельної ділянки.

З метою усунення зазначеного корупційного ризику виникла необхідність надання сертифікованим інженерам-землевпорядникам повноважень щодо внесення відомостей до Державного земельного кадастру із наданням витягів з нього на підтвердження внесення таких відомостей.

З метою забезпечення належної реалізації урядово-громадської ініціативи «Разом проти корупції» та на виконання пункту 75 плану заходів щодо дерегуляції господарської діяльності, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 р. № 615-р, Держгеокадастром розроблено проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний земельний кадастр» щодо розширення переліку осіб, які здійснюють внесення відомостей до Державного земельного кадастру та надання відповідної інформації з нього».

Метою законопроекту є забезпечення децентралізації повноважень у сфері ведення Державного земельного кадастру, запровадження удосконаленого механізму надання адміністративних послуг у частині здійснення державної реєстрації земельної ділянки сертифікованими інженерами-землевпорядниками в електронній (цифровій) формі із застосуванням веб-технологій з використанням особистого електронного цифрового підпису, скорочення строку здійснення державної реєстрації земельної ділянки до 7 робочих днів.

Ризик 3. Наявність дискреційних повноважень у сфері землеустрою при проведенні експертизи землевпорядної документації.

Деякі види документації із землеустрою підлягають державній експертизі. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)» від 12.02.2015 № 191-VIII та Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення складу, змісту та порядку погодження документації із землеустрою» від 2 червня 2015 р. № 497-VIII було удосконалено законодавство в частині випадків проведення обов’язкової експертизи землевпорядної експертизи. Деякі з таких випадків (зокрема, проведення обов’язкової державної експертизи проектів землеустрою щодо створення нових та впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань та проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь) були виключені. Це є досить позитивним в аспекті запобігання корупції у відповідних відносинах. Поміж тим, відповідно до статті 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації», обов’язковій державній експертизі на сьогодні ще підлягають 8 різновидів документації із землеустрою, включаючи ті, які розробляються або можуть розроблятися в інтересах приватних замовників: проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок особливо цінних земель, земель лісогосподарського призначення, а також земель водного фонду, природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, проекти землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель у разі формування земельних ділянок за рахунок особливо цінних земель, земель лісогосподарського призначення, а також земель водного фонду, природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення. Встановлення дозвільної процедури на шляху реалізації комерційних інтересів – ситуація, яка стимулює корупцію.

Більш того, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення складу, змісту та порядку погодження документації із землеустрою» від 2 червня 2015 р. № 497-VIII перелік випадків, в яких проводиться державна землевпорядна експертиза, було доповнено двома новими позиціями, що може бути оцінено громадськістю різко негативно з огляду на те, що інструмент державної землевпорядної експертизи в цілому є корупціогенним.

Проводиться державна експертиза спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері державної експертизи, яким в свою чергу є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, причому на регіональному рівні або навіть в центральному апараті Держгеокадастру (розподіл повноважень між центральним апаратом та органами обласного рівня передбачений наказом Держкомзему України «Про затвердження Методики проведення державної експертизи землевпорядної документації» від 03.12.2004 № 391). Проведення експертизи є платною адміністративною послугою, за яку стягується оплата відповідно до вимог статті 39 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації».

З погляду громадськості проведення державної експертизи землевпорядної документації може бути потужним корупційним чинником. При наданні висновків експертизи землевпорядної документації досить поширеною є практика повернення (часто – неодноразове) документації «на доопрацювання», що, у свою чергу, може призвести до затримки процесу прийняття рішень щодо затвердження документації із землеустрою або технічної документації із оцінки земель на місяці або навіть на роки – це в порівнянні з задекларованим правилом про проведення експертизи у строк «20 робочих днів від дня реєстрації об’єкта державної експертизи» (стаття 34 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації»).

Заходи щодо усунення ризику стосовно наявності дискреційних повноважень у сфері землеустрою при проведенні експертизи землевпорядної документації.

Основним із заходів щодо мінімізації зазначеного вище ризику є надання саморегулівним організаціям у сфері землеустрою повноважень з проведення громадської експертизи, певних видів документації із землеустрою.

Для його виконання та з метою делегування професійній громадській спільноті у відповідній сфері, зокрема саморегулівним організаціям у сфері землеустрою здійснювати перевірку, аналіз та оцінку землевпорядної документації, що знизить корупційні ризики та забезпечить прозорість і неупередженість процедури оцінки об’єкту експертизи (документації із землеустрою) Держгеокадастру необхідно внести відповідні зміни до законодавства України, а саме: підготувати проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо надання саморегулівним організаціям у сфері землеустрою повноважень з проведення експертизи землевпорядної документації».

Ризик 4. Зосередження в одному органі виконавчої влади (Держгеокадастр) повноважень щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності та здійснення державного нагляду (контролю) в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності.

Великі корупційні ризики несе відсутність належного ефективного контролю за дотриманням земельного законодавства, зокрема, як державного, так і громадського.

Безумовно, з одного боку системний державний контроль у тій чи іншій сфері правовідносин сам по собі можна розглядати як корупційний чинник, що збільшує прояви корупції. Не існує більш благодатного середовища для корупції, ніж державний контроль. Поміж тим, земля є надзвичайно важливим об’єктом навколишнього природного середовища, а тому безумовно, що повністю відмовитися від державного контролю, зокрема, у сфері земельних ресурсів, неможливо. Дехто взагалі вважає контроль за використанням та охороною земель однією з найважливіших функцій державного керування земельним фондом. У зв’язку з цим, необхідно намагатися вибудувати чітку та прозову систему державного контролю у сфері земельних ресурсів.

У науковій літературі з питань дослідження корупції вказується, що одним з загальних напрямків державної антикорупційної політики є блок питань, пов’язаних з підвищенням ефективності управління через усунення інституціональних причин для конфлікту інтересів (наприклад, недопущення поєднання в одному органі функції визначення правил, контролю і надання публічних послуг).

Частиною четвертою статті 122 Земельного кодексу України встановлено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 р. № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» на Державну службу з питань геодезії, картографії та кадастру покладено функції із здійснення державного нагляду (контролю) в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, родючості ґрунтів.

Зважаючи на вищевикладене, в одному органі виконавчої влади (Держгеокадастрі) зосереджені повноваження щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності та здійснення державного нагляду (контролю) в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, що може привести до вчинення корупційного правопорушення чи правопорушення, пов’язаного з корупцією.

Заходи щодо усунення ризику стосовно зосередження в одному органі виконавчої влади (Держгеокадастр) повноважень щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності та здійснення державного нагляду (контролю) в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності.

З метою усунення цього корупційного ризику необхідно внести відповідні зміни до законодавства України.

Фахівцями Держгеокадастру спільно з народними депутатами України розроблено проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування з управління земельними ресурсами та посилення державного контролю за використанням і охороною земель» (реєстр. № 4355 від 31.03.2016).

Зазначеним законопроектом центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи позбавляється повноваження щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності.

Проект Закону України 19 квітня 2016 року Верховною Радою України прийнято в першому читанні, готується на друге читання.

Крім того, Управлінням запобігання та виявлення корупції Держгеокадастру постійно проводиться роз’яснювальна робота серед працівників Держгеокадастру щодо врегулювання конфлікту інтересів. При врегулюванні конфлікту інтересів переважають заходи зовнішнього врегулювання конфлікту інтересів.

Держгеокадастром протягом І кварталу 2017 року від керівників територіальних органів Держгеокадастру отримано 4 повідомлення про врегулювання конфлікту інтересів.

Відповідно до частини третьої статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» керівництвом Держгеокадастру по кожному повідомленню прийнято відповідні рішення, передбачені статтями 29, 30, 32, 33 Закону України «Про запобігання корупції», щодо врегулювання конфлікту інтересів, про що повідомлено відповідних осіб.

У Держгеокадастрі у І півріччі 2017 року відсутні особи, притягнуті до адміністративної відповідальності за порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів (стаття 1727 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

У Держгеокадастрі ведеться облік працівників органу, притягнутих до відповідальності за вчинення корупційних та пов’язаних з корупцією правопорушень.

Протягом І кварталу 2017 року Держгеокадастром отримано 5 повідомлень про відкриття кримінальних проваджень стосовно 5 державних службовців територіальних органів Держгеокадастру (керівників територіальних органів). Інформації про відкриття адміністративних проваджень за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень до Держгеокадастру не надходила.

Дві особи були звільнені із займаних посад відповідно до пункту 1 статті 36 Кодексу законів про працю України за угодою сторін до розгляду справи судом.

По трьом особам інформація про прийняті стосовно ним рішення до Держгеокадастру не надходила.

Держгеокадастром вживалися заходи щодо виявлення сприятливих для вчинення корупційних правопорушень ризиків в діяльності посадових і службових осіб органу. Управлінням запобігання та виявлення корупції Держгеокадастру була внесена одна пропозиція щодо усунення таких ризиків керівництву Держгеокадастру.

Зокрема, існували значні корупційні ризики при погодженні проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, у зв’язку із контактом розробника такої документації та працівника територіального органу Держгеокадастру, який її погоджує.

У 2016 році було запропоновано запровадити принцип екстериторіальності погодження проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки територіальними органами Держгеокадастру та публічності процедури їх погодження, коли розробник надсилатиме документації до територіального органу Держгеокадастру, а програмне забезпечення в автономному порядку вибиратиме будь-який територіальний орган, який здійснюватиме її погодження.

За ініціативою Держгеокадастру та Міністертсва аграрної політики та продовольства України 31.08.2016 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 580 «Деякі питання реалізації пілотного проекту із запровадження екстериторіальності погодження проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки територіальними органами Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру». На сьогодні зазначений пілотний проект успішно реалізується.

Щодо заходу 3) завдання 12 розділу ІІ. «Запобігання корупції» з виконання Програми інформуємо, що

У Держгеокадастрі для повідомлень про можливі корупційні та пов’язані з корупцією правопорушення функціонують такі засоби зв’язку.

Гаряча лінія: 0 800 300 808, шість операторів у апараті Держгеокадастру здійснює прийом повідомлень, режим роботи: понеділок – п’ятниця з 08.00 до 20.00.

Електронна адреса: land@land.gov.ua, zvg@land.gov.ua.

Сайт: land.gov.ua.

Повідомлення про можливі корупційні та пов’язані з корупцією правопорушення від працівників Держгеокадастру не надходитли.

До Держгеокадастру у І кварталі 2017 року викривачі не звертались.

Керівництвом Держгеокадастру протягом І кварталу 2017 року вживались інші заходи, спрямовані на забезпечення реалізації державної політики у сфері запобігання та виявлення корупції.

На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 жовтня 2016 р. № 803-р «Деякі питання запобігання корупції в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади» Держгеокадастром затверджено та оприлюдено на офіційному веб-сайті план з виконання заходів щодо запобігання корупції в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади.

На виконання пункту 3 розділу 7 «Рішення з окремих питань» протоколу засідання Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2016 року № 55 Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру у березні 2017 року оприлюднено на офіційному веб-сайті Держгеокадастру звіт з виконання заходів щодо запобігання корупції в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05 жовтня 2016 р. № 803-р.

Протягом І кварталу 2017 року Управлінням запобігання та виявлення корупції Держгеокадастру проводилось 33 спеціальні перевірки щодо осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, а також посад з підвищеним корупційним ризиком, з яких 11 – розпочато в 2016 році. Завершено проведення 27 спеціальних перевірок. Шість спеціальних перевірок тривають.

До Держгеокадастру спеціально уповноваженими суб’єктами у сфері протидії корупції протягом І кварталу 2017 року вносилось 1 подання щодо проведення службового розслідування причин та умов, які сприяли пов’язаному з корупцією правопорушенню.

Відповідно до наказу Держгеокадастру від 17.03.2017 № 90 «Про  проведення службового розслідування» комісією Держгеокадастру проводиться службове розслідування стосовно заступника начальника Управління Держгеокадастру у м. Енергодарі з метою встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню пов’язаного з корупцією правопорушення, а саме: порушення вимог статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» (щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів).

Службове розслідування проводиться на підставі подання прокуратури Запорізької області від 31.01.2017. Службове розслідування не завершено.

З метою захисту інтересів держави, юридичних та фізичних осіб Управлінням запобігання та виявлення корупції Держгеокадастру протягом І кварталу 2017 року організовано та проведено:

1 службове розслідування (не завершено).

6 перевірок діяльності територіальних органів Держгекокадастру, за результатами яких у 2 випадках матеріали перевірок скеровано до правоохоронних органів та 2 посадові (службові) особи територіальних органів Держгеокадастру притягнуто до дисциплінарної відповідальності (дві перевірки не завершено).

Також, Держгеокадастром до Служби безпеки України в м. Києві та Київській області направлено матеріали щодо можливої підробки наказів Головного управління Держгеокадастру у Київській області стосовно розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності (виявлено 23 накази Головного управління про затвердження документації із землеустрою та надання  земельних ділянок у власність).

Крім того, з метою підвищення ефективності здійснення уповноваженими підрозділами (особами) заходів щодо запобігання і виявлення корупції, Управлінням запобігання та виявлення корупції Держгеокадастру 01.03.2017 та 02.03.2017 було проведено наради з керівниками (особами) уповноважених підрозділів з питань запобігання та виявлення корупції територіальних органів Держгеокадастру та державних підприємств, що належать до сфери управління Держгеокадастру.

На зазначених нарадах були розглянуті проблемні питання та ситуації, які виникають під час виконання повноважень уповноваженими підрозділами (особами) з питань запобігання та виявлення корупції, заслухані звіти про результати роботи за 2016 рік.

За результатами наради та розгляду звітів встановлено, що робота уповноважених підрозділів (осіб) з питань запобігання та виявлення корупції головних управлінь Держгеокадастру у Львівській, Тернопільській, Харківській та Черкаській областях проводиться на низькому рівні.

Враховуючи вищевикладене, Держгеокадастром доручено керівникам вищезазначених головних управлінь Держгеокадастру у областях невідкладно вжити заходів щодо покращення роботи уповноважених підрозділів з питань запобігання та виявлення корупції, у тому числі укомплектування їх професійними кадрами.

Крім того, 03.03.2017 Управлінням запобігання та виявлення корупції було проведено нараду для працівників апарату Держгеокадастру, а також 06.03.2017 для працівників ДП «Центр ДЗК» щодо заповнення декларацій на сайті Національного агентства з питань запобігання корупції.