КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА

від 17 грудня 2012 р. № 1207
Київ

 

Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, пов’язаної з проведенням робіт із землеустрою, землеоціночних робіт та земельних торгів, і визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) Державним агентством земельних ресурсів

 

{Назва Постанови із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 469 від 17.09.2014}

{Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ
№ 469 від 17.09.2014}

Відповідно до статті 5 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” Кабінет Міністрів України постановляє:

Затвердити критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, пов’язаної з проведенням робіт із землеустрою, землеоціночних робіт та земельних торгів, і визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) Державним агентством земельних ресурсів, згідно з додатком.

{Постановляюча частина із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 469 від 17.09.2014}

Прем’єр-міністр України

М.АЗАРОВ

 

 


 

Додаток
до постанови Кабінету Міністрів України
від 17 грудня 2012 р. № 1207

КРИТЕРІЇ,
за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, пов’язаної з проведенням робіт із землеустрою, землеоціночних робіт та земельних торгів, і визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) Державним агентством земельних ресурсів

{Назва додатка із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 469 від 17.09.2014}

1. Критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, пов’язаної з проведенням робіт із землеустрою, землеоціночних робіт та земельних торгів, є:

додержання вимог законодавства, стандартів, норм, правил у сфері землеустрою, ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов’язаної з проведенням землеоціночних робіт та земельних торгів;

розроблення документації із землеустрою та види робіт, які проводять суб’єкти господарювання.

2. Відповідно до встановлених критеріїв суб’єкти господарювання незалежно від форми власності відносяться до одного з трьох ступенів ризику: високого, середнього та незначного.

3. До суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику належать суб’єкти господарювання:

1) у яких під час здійснення останнього планового чи позапланового заходу державного нагляду (контролю) встановлено факти порушення вимог законодавства, стандартів, норм, правил у сфері землеустрою, ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов’язаної з проведенням землеоціночних робіт та земельних торгів;

2) які розробляли протягом останніх п’яти років хоча б один з таких видів документації із землеустрою, щодо якої отримали негативний висновок державної землевпорядної експертизи:

схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць;

проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць;

проекти землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів;

проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення;

проекти землеустрою, що містять еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь;

технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

{Підпункт 3 пункту 3 виключено на підставі Постанови КМ № 469 від 17.09.2014}

4. До суб’єктів господарювання із середнім ступенем ризику належать суб’єкти господарювання:

1) які виконують хоча б один з таких видів робіт:

оформлення звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності;

проведення земельних торгів з продажу земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису), в тому числі з розташованими на них об’єктами нерухомого майна державної або комунальної власності;

2) які за останній рік розробляли хоча б один з таких видів документації із землеустрою:

технічну документацію з бонітування ґрунтів;

робочі проекти землеустрою щодо рекультивації порушених земель, землювання малопродуктивних угідь, захисту земель від ерозії, підтоплення, заболочення, вторинного засолення, висушення, зсувів, ущільнення, закислення, забруднення промисловими та іншими відходами, радіоактивними та хімічними речовинами, покращення сільськогосподарських земель, підвищення родючості ґрунтів;

проекти консервації земель;

технічну документацію з економічної оцінки земель;

проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок;

проекти землеустрою щодо створення нових та впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань;

технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

{Пункт 4 в редакції Постанови КМ № 469 від 17.09.2014}

5. До суб’єктів господарювання з незначним ступенем ризику належать суб’єкти, що не віднесені до суб’єктів господарювання з високим та середнім ступенем ризику.

6. Планові заходи державного нагляду (контролю) за провадженням суб’єктами господарювання господарської діяльності, пов’язаної з проведенням робіт із землеустрою, землеоціночних робіт та земельних торгів, здійснюються з такою періодичністю:

з високим ступенем ризику – не частіше ніж один раз на рік;

із середнім ступенем ризику – не частіше ніж один раз на три роки;

з незначним ступенем ризику – не частіше ніж один раз на п’ять років.

61. У разі коли результатами не менш як двох останніх заходів державного нагляду (контролю), проведених протягом останніх трьох років, що передують плановому, не виявлено фактів порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства, наступний плановий захід державного нагляду (контролю) щодо такого суб’єкта здійснюється не раніше ніж через період часу, встановлений для відповідного ступеня ризику, збільшений у 1,5 раза.

{Додаток доповнено пунктом 61 згідно з Постановою КМ № 469 від 17.09.2014}

62. У разі коли суб’єкт господарювання може бути віднесений одночасно до двох або більше ступенів ризику, такий суб’єкт належить до більш високого ступеня ризику з тих, до яких він може бути віднесений.

{Додаток доповнено пунктом 62 згідно з Постановою КМ № 469 від 17.09.2014}