КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА

від 17 грудня 2012 р. № 1207
Київ

Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері землеустрою і визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру

{Назва Постанови із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 469 від 17.09.2014, № 379 від 27.05.2015, № 917 від 23.11.2016}

{Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
№ 469 від 17.09.2014
№ 379 від 27.05.2015
№ 917 від 23.11.2016
№ 949 від 06.12.2017}

Відповідно до статті 5 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” Кабінет Міністрів України постановляє:

Затвердити критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері землеустрою і визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру, згідно з додатком.

{Постановляюча частина із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 469 від 17.09.2014, № 379 від 27.05.2015, № 917 від 23.11.2016}

Прем’єр-міністр України

М.АЗАРОВ

Додаток
до постанови Кабінету Міністрів України
від 17 грудня 2012 р. № 1207

КРИТЕРІЇ,
за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері землеустрою і визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру

{Назва додатка із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 469 від 17.09.2014, № 379 від 27.05.2015, № 917 від 23.11.2016}

1. Критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері землеустрою, є:

{Абзац перший пункту 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 917 від 23.11.2016}

додержання вимог законодавства, стандартів, норм, правил у сфері землеустрою;

{Абзац другий пункту 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 917 від 23.11.2016}

розроблення документації із землеустрою.

{Абзац третій пункту 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 917 від 23.11.2016}

2. Відповідно до встановлених критеріїв суб’єкти господарювання незалежно від форми власності відносяться до одного з трьох ступенів ризику: високого, середнього та незначного.

3. До суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику належать суб’єкти господарювання:

1) у яких під час здійснення останнього планового чи позапланового заходу державного нагляду (контролю) встановлено факти порушення вимог законодавства, стандартів, норм, правил у сфері землеустрою;

{Підпункт 1 пункту 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 917 від 23.11.2016}

2) які розробляли протягом останніх п’яти років хоча б один з таких видів документації із землеустрою, щодо якої отримали негативний висновок державної землевпорядної експертизи:

схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць;

проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць;

проекти землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів;

проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів;

{Абзац п’ятий підпункту 2 пункту 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 917 від 23.11.2016}

проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок особливо цінних земель, земель лісогосподарського призначення, а також земель водного фонду, природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення;

{Абзац шостий підпункту 2 пункту 3 в редакції Постанови КМ № 917 від 23.11.2016}

проекти землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

{Підпункт 2 пункту 3 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 917 від 23.11.2016}

технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель у разі формування земельних ділянок за рахунок особливо цінних земель, земель лісогосподарського призначення, а також земель водного фонду, природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення;

{Підпункт 2 пункту 3 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 917 від 23.11.2016}

технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

{Підпункт 3 пункту 3 виключено на підставі Постанови КМ № 469 від 17.09.2014}

4. До суб’єктів господарювання із середнім ступенем ризику належать суб’єкти господарювання, які за останній рік розробляли хоча б один з таких видів документації:

проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок;

технічну документацію з бонітування ґрунтів;

проекти землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб;

проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь;

робочі проекти землеустрою;

технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

{Пункт 4 в редакції Постанов КМ № 469 від 17.09.2014, № 917 від 23.11.2016}

5. До суб’єктів господарювання з незначним ступенем ризику належать суб’єкти, що не віднесені до суб’єктів господарювання з високим та середнім ступенем ризику.

6. Планові заходи державного нагляду (контролю) за провадженням суб’єктами господарювання господарської діяльностіу сфері землеустрою здійснюються з такою періодичністю:

{Абзац перший пункту 6 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 917 від 23.11.2016}

для суб’єктів господарювання, що віднесені до високого ступеня ризику, – не частіше одного разу на два роки;

{Абзац другий пункту 6 в редакції Постанови КМ № 949 від 06.12.2017}

для суб’єктів господарювання, що віднесені до середнього ступеня ризику, – не частіше одного разу на три роки;

{Абзац третій пункту 6 в редакції Постанови КМ № 949 від 06.12.2017}

для суб’єктів господарювання, що віднесені до незначного ступеня ризику, – не частіше одного разу на п’ять років.

{Абзац четвертий пункту 6 в редакції Постанови КМ № 949 від 06.12.2017}

6-1. У разі коли результатами не менш як двох останніх заходів державного нагляду (контролю), проведених протягом останніх трьох років, що передують плановому, не виявлено фактів порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства, наступний плановий захід державного нагляду (контролю) щодо такого суб’єкта здійснюється не раніше ніж через період часу, встановлений для відповідного ступеня ризику, збільшений у 1,5 раза.

{Додаток доповнено пунктом 6-1 згідно з Постановою КМ № 469 від 17.09.2014}

6-2. У разі коли суб’єкт господарювання може бути віднесений одночасно до двох або більше ступенів ризику, такий суб’єкт належить до більш високого ступеня ризику з тих, до яких він може бути віднесений.

{Додаток доповнено пунктом 6-2 згідно з Постановою КМ № 469 від 17.09.2014}