Повідомлення про оприлюднення проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний земельний кадастр» (щодо розширення переліку осіб, які здійснюють внесення відомостей до Державного земельного кадастру та надання відповідної інформації з нього)»

 

  1. Розробник:

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру.

  1. Стислий виклад змісту проекту:

Проект Закону України ««Про внесення змін до Закону України «Про Державний земельний кадастр» (щодо розширення переліку осіб, які здійснюють внесення відомостей до Державного земельного кадастру та надання відповідної інформації з нього)» розроблено Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру з метою забезпечення децентралізації повноважень у сфері ведення Державного земельного кадастру, запровадження удосконаленого механізму надання адміністративних послуг у частині здійснення державної реєстрації земельної ділянки сертифікованими інженерами-землевпорядниками в електронній (цифровій) формі із застосуванням веб-технологій, з використанням особистого електронного цифрового підпису, скорочення строку здійснення державної реєстрації земельної ділянки до 7 робочих днів.

  1. Спосіб оприлюднення проекту регуляторного акта:

Проект акта, пояснювальну записку та аналіз регуляторного впливу буде розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства аграрної політики та продовольства України і на офіційному веб-сайті Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.

  1. Строк, протягом якого приймаються зауваження та пропозиції від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань:

Зауваження та пропозиції приймаються протягом місяця.

  1. Адреси для надсилання зауважень і пропозицій:

Міністерство аграрної політики та продовольства України, м. Київ, 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 24, тел. 278-81-71, факс 278-76-02, info@minagro.gov.ua;

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру: 03680, МСП, м. Київ, вул. Народного ополчення, 3, тел. 2499683, факс 2499683, kadastr@land.gov.ua;

Державна регуляторна служба України 01011,  м. Київ, вул. Арсенальна, 9/11, тел. 2864711, inform@dkrp.gov.ua.

 

 

Перший заступник

Міністра аграрної політики

та продовольства України                               Максим МАРТИНЮК

 

Проект

 

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до Закону України “Про Державний земельний кадастр” (щодо розширення переліку осіб, які здійснюють внесення відомостей до Державного земельного кадастру та надання відповідної інформації з нього)”

 

Верховна Рада України постановляє:

 

  1. Внести зміни до Закону України “Про Державний земельний кадастр” (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 8, ст. 61 із наступними змінами):
  2. У частині першій статті 1:

в абзаці сьомому слова “отримання відомостей з Державного земельного кадастру про земельну ділянку” замінити словами “внесення відомостей до Державного земельного кадастру або отримання відомостей з Державного земельного кадастру”;

доповнити після абзацу сьомого новими абзацами такого змісту:

“заявник:

власник речового права на земельну ділянку, або уповноважена ним особа;

орган державної влади, його посадова особа;

адміністратор центру надання адміністративних послуг;

уповноважена посадова особа виконавчого органу місцевого самоврядування;

замовник або розробник документації із землеустрою;

особа, яка в установленому законом порядку включена до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників, Державного реєстру оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок;

нотаріус, спадкоємець;

Державний кадастровий реєстратор;

фізична або юридична особа – у разі подання заяви для отримання відомості з Державного земельного кадастру у формі викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану);”.

доповнити після абзацу тринадцятого новими абзацами такого змісту:

“камеральна перевірка – перевірка, яка проводиться у приміщенні центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, виключно на підставі відомостей Державного земельного кадастру.”

У зв’язку з цим, абзаци восьмий-тринадцятий вважати абзацами вісімнадцятим-двадцять четвертим.

  1. Після абзацу п’ятнадцятого частини другої статті 7 доповнити новими абзацами такого змісту:

“здійснення контролю за діяльністю у сфері ведення Державного земельного кадастру, в тому числі шляхом проведення моніторингу внесення відомостей до Державного земельного кадастру державними кадастровими реєстраторами, іншими особами, яким відповідно до цього Закону надано право внесення відомостей до Державного земельного кадастру та прийняття обов’язкових до виконання рішень, передбачених цим Законом; ”

У зв’язку з цим, абзац шістнадцятий вважати абзацом сімнадцятим.

  1. У статті 9:

абзаци перший, другий частини першої замінити абзацами такого змісту:

“Внесення відомостей до Державного земельного кадастру здійснюється:

державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин;

особами, які в установленому законом порядку включені до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, з урахуванням організаційного та технічного забезпечення їх діяльності (далі – сертифіковані інженери-землевпорядники).

Надання відомостей з Державного земельного кадастру здійснюється:

державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин;

сертифікованими інженерами-землевпорядниками у визначених цим Законом випадках;

адміністраторами центрів надання адміністративних послуг у порядку, встановленому Законом України “Про адміністративні послуги”;

уповноваженими посадовими особами виконавчих органів місцевого самоврядування, які успішно пройшли стажування у сфері земельних відносин та відповідають кваліфікаційним вимогам, зазначеним у частині третій цієї статті.

Надання відомостей з Державного земельного кадастру особами, зазначеними у абзацах сьомому і восьмому частини першої цієї статті, здійснюється у визначених частиною першою статті 38 цього Закону випадках.”;

У зв’язку з цим абзаци третій-сьомий вважати відповідно абзацами десятим-чотирнадцятим;

у частині четвертій:

в абзаці четвертому після слів “земельні ділянки” доповнити словами “у паперовій та електронній (цифровій) формі”;

доповнити абзацом десятим такого змісту:

“Сертифікований інженер-землевпорядник при внесенні відомостей до Державного земельного кадастру:

здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру про земельні ділянки;

здійснює внесення відомостей про земельні ділянки до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні;

надає витяги з Державного земельного кадастру про земельні ділянки на підтвердження внесення відомостей до Державного земельного кадастру;

формує поземельні книги на земельні ділянки в електронній (цифровій) формі, вносить записи до них;

також, здійснює дії визначені у абзацах третьому, шостому, восьмому, дев’ятому частини четвертої цієї статті.”;

частину шосту доповнити абзацом другим такого змісту:

“Сертифікований інженер-землевпорядник при внесенні відомостей про земельні ділянки до Державного земельного кадастру має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього.”;

частину сьому викласти у такій редакції:

“7. Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян чи їх об’єднань у діяльність Державного кадастрового реєстратора та сертифікованого інженера-землевпорядника пов’язану із здійсненням державної реєстрації земельних ділянок, забороняється.”;

частину восьму викласти у такій редакції:

“8. Державна реєстрація земельних ділянок, обмежень у їх використанні, ведення поземельних книг, внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки здійснюються:

Державними кадастровими реєстраторами, які здійснюють свою діяльність за місцем розташування земельної ділянки (район, місто республіканського значення Автономної Республіки Крим, місто обласного значення);

сертифікованими інженерами-землевпорядниками, які здійснюють свою діяльність із застосуванням веб-технологій, з використанням особистого електронного цифрового підпису для доступу до відомостей Державного земельного кадастру, на території будь-якої адміністративно-територіальній одиниці України.”.

  1. У частині другій статті 15 слова “частині другій” виключити.
  2. У частині дванадцятій статті 21 після слів “інформації до Державного земельного кадастру” доповнити словами “у паперовій або електронній (цифровій) формі”.
  3. У частині третій статті 23:

в абзаці першому після слів “у паперовому вигляді” доповнити словами “або в електронній (цифровій) формі”;

доповнити абзацом третім такого змісту:

“Сертифікований інженер-землевпорядник вносить відомості до Державного земельного кадастру на підставі розробленого ним електронного документа, підписаного його особистим електронним цифровим підписом, разом із документацією в електронній (цифровій) формі у строк встановлений договором на розробку такої документації, але не пізніше семи робочих днів з дня реєстрації заяви про внесення відомостей до Державного земельного кадастру.”.

  1. У статті 24:

частину другу викласти у такій редакції:

“2. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється:

Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин;сертифікованим інженером-землевпорядником.”;

у частині четвертій:

в абзаці третьому після слів “із землеустрою” доповнити словами “у паперовій або електронній (цифровій) формі”;

доповнити абзацом сьомим такого змісту:

“Сертифіковані інженери-землевпорядники здійснюють державну реєстрацію земельної ділянки шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку в електронній (цифровій) формі із застосуванням веб-технологій, з використанням особистого електронного цифрового підпису у порядку встановленому цим Законом.”.

у частині п’ятій:

в абзаці першому слова “чотирнадцяти днів” замінити словами “семи робочих днів”;

доповнити абзацом четвертим такого змісту:

“Сертифікований інженер-землевпорядник здійснює державну реєстрацію земельної ділянки на підставі розробленого ним електронного документа, підписаного його особистим електронним цифровим підписом, у строк встановлений договором на розробку такої документації, але не пізніше семи робочих днів з дня реєстрації заяви.”.

у частині шостій:

абзац перший замінити абзацами такого змісту:

“Підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки: Державним кадастровим реєстратором є:”;

У зв’язку з цим абзаци другий-п’ятий вважати відповідно абзацами третім-шостим;

доповнити абзацами сьомим, восьмим такого змісту:

“сертифікованим інженером-землевпорядником є:

знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.”;

у частині сьомій слово “другим” замінити словом “третім”;

абзац третій частини десятої замінити абзацом такого змісту:

“виявлення порушень законодавства при державній реєстрації земельних ділянок на підставі рішення, зазначеного у пункті п’ятому частини четвертої статті 39 цього Закону”

у частині одинадцятій слова “цієї частини” замінити словами “частини десятої цієї статті”;

  1. У частині п’ятій статті 26:

слова “чотирнадцяти робочих днів” замінити словами “семи робочих днів”;

доповнити абзацом другим такого змісту:

“Сертифікований інженер-землевпорядник вносить до Поземельної книги в електронній (цифровій) формі інформацію про зміну відомостей про земельну ділянку на підставі розробленого ним електронного документа, підписаного його особистим електронним цифровим підписом, у строк не пізніше семи робочих днів з дати реєстрації заяви.”.

  1. У статті 38:

у абзаці восьмому частини першої після слів “та Державного реєстру сертифікованих інженерів-геодезистів” доповнити словами “судовим експертам науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України,”;

абзаци другий-шостий частини третьої замінити абзацом такого змісту:

“Для посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, судів, органів Національної поліції, органів прокуратури, органів Служби безпеки України, Національного банку України, Національного антикорупційного бюро України, Національного агентства з питань запобігання корупції, адвокатів, нотаріусів інформація з Державного земельного кадастру у зв’язку із здійсненням ними повноважень, визначених законом, надається за об’єктом Державного земельного кадастру в електронній формі шляхом безпосереднього доступу до Державного земельного кадастру, за умови ідентифікації відповідної посадової особи за допомогою електронного цифрового підпису у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, на безоплатній основі.”;

У зв’язку з цим абзаци сьомий-двадцять перший вважати відповідно абзацами третім-сімнадцятим;

абзац п’ятнадцятий частини сьомої виключити;

у частині дев’ятій після слова “нотаріусом,” доповнити словами “сертифікованим інженером-землевпорядником”.

  1. У статті 39:

частину другу доповнити абзацом другим такого змісту:

“Дії сертифікованого інженера-землевпорядника з внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку можуть бути оскаржені до Кваліфікаційної комісії, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, або до суду в порядку, встановленому законом.”;

частину третю викласти у такій редакції:

“3. Шкода, заподіяна фізичній або юридичній особі Державним кадастровим реєстратором або сертифікованим інженером-землевпорядником під час виконання своїх обов’язків, підлягає відшкодуванню на підставі рішення суду, що набрало законної сили.”;

доповнити частиною четвертою такого змісту:

“4. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин здійснює контроль у сфері Державного земельного кадастру шляхом моніторингу внесення відомостей до Державного земельного кадастру з метою виявлення порушень державної реєстрації земельних ділянок державними кадастровими реєстраторами, сертифікованими інженерами-землевпорядниками.

За результатом моніторингу внесення відомостей до Державного земельного кадастру у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації земельних ділянок державними кадастровими реєстраторами, сертифікованими інженерами-землевпорядниками центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, проводяться камеральні перевірки державних кадастрових реєстраторів, сертифікованих інженерів-землевпорядників.

У разі коли у результаті проведеної камеральної перевірки державних кадастрових реєстраторів чи сертифікованих інженерів-землевпорядників виявлено прийняття такими державними кадастровими реєстраторами чи сертифікованими інженерами-землевпорядниками рішень з порушенням законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин вживаються заходи щодо негайного повідомлення про це відповідні правоохоронні органи для вжиття необхідних заходів, а також заінтересованих осіб.

За результатами проведення перевірок державних кадастрових реєстраторів чи сертифікованих інженерів-землевпорядників центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у разі виявлення порушень законодавства при державній реєстрації земельних ділянок державними кадастровими реєстраторами чи сертифікованими інженерами-землевпорядниками приймає вмотивоване рішення про:

1) тимчасове блокування доступу Державного кадастрового реєстратора чи сертифікованого інженера-землевпорядника до Державного земельного кадастру;

2) анулювання доступу Державного кадастрового реєстратора чи сертифікованого інженера-землевпорядника до Державного земельного кадастру;

3) притягнення до адміністративної відповідальності Державного кадастрового реєстратора;

4) направлення до Кваліфікаційної комісії з сертифікації інженерів-землевпорядників та інженерів-геодезистів подання щодо анулювання кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника;

5) скасування державної реєстрації земельної ділянки, відомості про яку внесено до Державного земельного кадастру з порушенням вимог законодавства.

Адміністратор Державного земельного кадастру у день надходження рішень, передбачених пунктами 1 і 2 цієї частини, забезпечує їх негайне виконання.

Рішення, передбачені пунктами 3 – 5 цієї частини, виконуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, протягом 5 робочих днів з дня їх прийняття.

Порядок здійснення контролю, проведення камеральних перевірок та критерії, за якими проводиться моніторинг, визначаються Кабінетом Міністрів України.”.

  1. Прикінцеві та перехідні положення
  2. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
  3. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня опублікування цього Закону:

1) забезпечити прийняття актів, необхідних для реалізації цього Закону;

2) привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

3) забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом та прийняття нормативно-правових актів на виконання положень цього Закону.

 

 

              Голова

Верховної Ради України                                            А. В. ПАРУБІЙ

 

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний земельний кадастр» щодо розширення переліку осіб, які здійснюють внесення відомостей до Державного земельного кадастру та надання відповідної інформації з нього»

 

  1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний земельний кадастр» щодо розширення переліку осіб, які здійснюють внесення відомостей до Державного земельного кадастру та надання відповідної інформації з нього» (далі – проект Закону) розроблено Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру з метою забезпечення децентралізації повноважень у сфері ведення Державного земельного кадастру, запровадження удосконаленого механізму надання адміністративних послуг у частині здійснення державної реєстрації земельної ділянки сертифікованими інженерами-землевпорядниками в електронній (цифровій) формі із застосуванням веб-технологій, з використанням особистого електронного цифрового підпису, скорочення строку здійснення державної реєстрації земельної ділянки до 7 робочих днів.

Внесення відомостей до Державного земельного кадастру, зокрема під час державної реєстрації земельної ділянки, здійснюється згідно з діючим законодавством виключно Державним кадастровим реєстратором (за місцем знаходження земельної ділянки) за заявою, поданою заявником через центри надання адміністративних послуг. Подання документації із землеустрою до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, для внесення відомостей до Державного земельного кадастру від імені замовника документації здійснюється її розробником, тобто сертифікованими інженерами-землевпорядниками, якщо інше не встановлено договором. З метою спрощення процедури державної реєстрації земельної ділянки, скорочення часу на її здійснення, реалізації принципу екстериторіальності при наданні відповідної послуги, усунення причин, які зумовлюють необхідність неодноразових звернень заявників із заявами та документами через центри надання адміністративних послуг до державних кадастрових реєстраторів (у разі виявлення помилок, необхідності внесення певних уточнень), що призводить до зайвих витрат матеріальних ресурсів, пропонується надати відповідні повноваження щодо внесення відомостей до Державного земельного кадастру сертифікованим інженерам-землевпорядникам.

Приведення системи адміністративних процедур у відповідність із європейськими стандартами є одним із важливих завдань Уряду.

Розвиток інформаційних технологій, поширення нових можливостей електронного урядування створює сприятливі передумови для здійснення адміністративних процедур зі значно меншими витратами часу. Водночас, розвиток системи Державного земельного кадастру, удосконалення функціональних можливостей програмного забезпечення та апаратних засобів Державного земельного кадастру, збільшення обсягу відомостей Державного земельного кадастру розширює можливості в наданні адміністративних послуг у сфері ведення Державного земельного кадастру та, як наслідок, збільшує соціальний попит на відповідні послуги.

Таким чином, зменшення часу на задоволення потреб фізичних та юридичних осіб під час надання адміністративних послуг, зокрема, в частині здійснення державної реєстрації земельної, розширення переліку осіб, які здійснюють внесення відомостей до Державного земельного кадастру та надання відповідної інформації з нього, матиме значний соціальний ефект.

Крім того, з метою виявлення порушень державної реєстрації земельних ділянок державними кадастровими реєстраторами, сертифікованими інженерами-землевпорядниками проектом Закону пропонується запровадити здійснення Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру постійного моніторингу внесення відомостей до Державного земельного кадастру державними кадастровими реєстраторами та сертифікованими інженерами-землевпорядниками.

  1. Мета і шляхи її досягнення

Проектом Закону передбачено внести зміни до Закону України «Про Державний земельний кадастр».

Метою законопроекту є покращення умов надання такої адміністративної послуги, як здійснення державної реєстрації земельної ділянки, шляхом децентралізації повноважень у сфері ведення Державного земельного кадастру, що дасть змогу Україні підвищити позицію у рейтингу Світового банку «Ведення бізнесу».

  1. Правові аспекти

У цій сфері правового регулювання діють Земельний кодекс України, закони України «Про Державний земельний кадастр», «Про землеустрій», «Про адміністративні послуги», «Про електронний цифровий підпис» та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти.

  1. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація проекту Закону не потребує додаткових витрат державного бюджету.

  1. Позиція заінтересованих органів

Проект Закону потребує погодження з Міністерством аграрної політики та продовольства України, Міністерством фінансів України, Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, Державною регуляторною службою України та проведення правової експертизи Міністерством юстиції України.

  1. Регіональний аспект

Проект Закону не стосується питання розвитку адміністративно-територіальних одиниць.

6-1. Запобігання дискримінації

У проекті акта відсутні положення, які містять ознаки дискримінації.

  1. Запобігання корупції

У проекті Закону відсутні правила і процедури, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень.

  1. Громадське обговорення

Проект Закону буде розміщено на офіційному веб-сайті Держгеокадастру з метою проведення громадського обговорення відповідно до Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

  1. Позиція соціальних партнерів

Проект Закону не стосується соціально-трудової сфери.

  1. Оцінка регуляторного впливу

Проект Закону є регуляторним актом, який позитивно впливатиме на забезпечення захисту прав та інтересів держави, юридичних та фізичних осіб. Проект регуляторного акта відповідає принципам державної регуляторної політики, а саме: доцільності, ефективності, збалансованості, передбачуваності.

Досягнення поставлених цілей щодо покращення умов надання адміністративної послуги з державної реєстрації земельної ділянки за рахунок децентралізації повноважень у сфері ведення Державного земельного кадастру, зменшення строку надання зазначеної адміністративної послуги, можливе шляхом прийняття проекту акта.

Таблиця вигод і витрат

 

Об’єкт відносин

Вигоди

Витрати

Інтереси держави Удосконалення механізму надання адміністративної послуги у сфері ведення Державного земельного кадастру.

Зниження корупційної складової під час надання послуг у сфері ведення Державного земельного кадастру.

Відсутні
Інтереси суб’єктів господарювання Забезпечення законних прав та інтересів суб’єктів господарювання на отримання адміністративної послуги у сфері ведення Державного земельного кадастру.

Зменшення витрат часу на отримання адміністративної послуги у сфері ведення Державного земельного кадастру.

Відсутні
Інтереси громадян Забезпечення законних прав та інтересів громадян на отримання адміністративної послуги у сфері ведення Державного земельного кадастру.

Зменшення витрат часу на отримання адміністративної послуги у сфері ведення Державного земельного кадастру.

Відсутні

 

10-1. Вплив реалізації акта на ринок праці

Реалізація проекту акта не впливає на ринок праці.

  1. Прогноз результатів

Прийняття проекту Закону забезпечить надання сертифікованим інженерам-землевпорядникам повноважень щодо внесення відомостей до Державного земельного кадастру та надання відповідної інформації з нього під час здійснення державної реєстрації земельної ділянки з урахуванням принципу екстериторіальності та скорочення строку надання зазначеної адміністративної послуги з чотирнадцяти до семи робочих днів, що сприятиме створенню більш сприятливих умов для ведення бізнесу в Україні та захисту прав та законних інтересів громадян.

 

 

В. о. Голови Державної служби

України з питань геодезії,

картографії та кадастру                                                     О. М. Цвях

 

 

Аналіз регуляторного впливу

проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний земельний кадастр» (щодо розширення переліку осіб, які здійснюють внесення відомостей до Державного земельного кадастру та надання відповідної інформації з нього)»

 

І. Визначення проблеми, яку передбачається розв’язати шляхом державного регулювання

Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний земельний кадастр» щодо розширення переліку осіб, які здійснюють внесення відомостей до Державного земельного кадастру та надання відповідної інформації з нього» (далі – проект Закону) розроблено Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру відповідно до пункту 75 плану заходів щодо дерегуляції господарської діяльності, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 р. № 615-р, з метою забезпечення децентралізації повноважень у сфері ведення Державного земельного кадастру, запровадження удосконаленого механізму надання адміністративних послуг у частині здійснення державної реєстрації земельної ділянки сертифікованими інженерами-землевпорядниками в електронній (цифровій) формі із застосуванням веб-технологій, з використанням особистого електронного цифрового підпису, скорочення терміну здійснення державної реєстрації земельної ділянки до 7 днів.

Внесення відомостей до Державного земельного кадастру, зокрема під час державної реєстрації земельної ділянки, здійснюється згідно з діючим законодавством виключно Державним кадастровим реєстратором (за місцем знаходження земельної ділянки) за заявою, поданою заявником через центри надання адміністративних послуг. На сьогодні державну реєстрацію земельних ділянок здійснюють близько 1900 державних кадастрових реєстраторів.

Подання документації із землеустрою до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, для внесення відомостей до Державного земельного кадастру від імені замовника документації здійснюється її розробником, тобто сертифікованими інженерами-землевпорядниками, якщо інше не встановлено договором. На сьогодні виготовлення документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок, внесення змін до відомостей про земельну ділянку здійснюють 1251 сертифікований інженер-землевпорядник, які працюють в товариствах з обмеженою відповідальністю.

З метою спрощення процедури державної реєстрації земельної ділянки, скорочення часу на її здійснення, реалізації принципу екстериторіальності при наданні відповідної послуги, усунення причин, які зумовлюють необхідність неодноразових звернень заявників із заявами та документами через центри надання адміністративних послуг до державних кадастрових реєстраторів (у разі виявлення помилок, необхідності внесення певних уточнень), що призводить до зайвих витрат матеріальних ресурсів, пропонується надати відповідні повноваження щодо внесення відомостей до Державного земельного кадастру сертифікованим інженерам-землевпорядникам.

Приведення системи адміністративних процедур у відповідність із європейськими стандартами є одним із важливих завдань Уряду.

Розвиток інформаційних технологій, поширення нових можливостей електронного урядування створює сприятливі передумови для здійснення адміністративних процедур зі значно меншими витратами часу. Водночас, розвиток системи Державного земельного кадастру, удосконалення функціональних можливостей програмного забезпечення та апаратних засобів Державного земельного кадастру, збільшення обсягу відомостей Державного земельного кадастру розширює можливості в наданні адміністративних послуг у сфері ведення Державного земельного кадастру та, як наслідок, збільшує соціальний попит на відповідні послуги.

Таким чином, зменшення часу на задоволення потреб фізичних та юридичних осіб під час надання адміністративних послуг, зокрема, в частині здійснення державної реєстрації земельної, розширення переліку осіб, які здійснюють внесення відомостей до Державного земельного кадастру та надання відповідної інформації з нього, матиме значний соціальний ефект.

В сфері ведення Державного земельного кадастру пропонується запровадити можливість скасування монопольного права щодо державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі шляхом надання таких повноважень  сертифікованим інженерам-землевпорядникам.

Основні групи, на які проблема справляє вплив:

 

Групи (підгрупи)

Так

Ні

Громадяни Так  
Держава Так  
Суб’єкти господарювання Так  

 

ІІ. Цілі державного регулювання

Проектом закону передбачено внести зміни до Закону України «Про Державний земельний кадастр».

Метою законопроекту є покращення умов надання такої адміністративної послуги, як здійснення державної реєстрації земельної ділянки, шляхом децентралізації повноважень у сфері ведення Державного земельного кадастру, що дасть змогу Україні підвищити позицію у рейтингу Світового банку «Ведення бізнесу».

ІІІ. Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення встановлених цілей

 

Визначення альтернативних способів

 

Як альтернативу до запропонованого регулювання можна розглянути так званий «status quo», тобто збереження чинного регулювання зазначених питань відповідно до статей 9, 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр».

Вид альтернативи

Опис альтернативи

Альтернатива1.

Державна реєстрація земельних ділянок у Державному земельному кадастрі відповідно до статей 9, 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр».

Внесення відомостей до Державного земельного кадастру, зокрема під час державної реєстрації земельної ділянки, здійснюється згідно з діючим законодавством виключно Державним кадастровим реєстратором (за місцем знаходження земельної ділянки) за заявою, поданою заявником через центри надання адміністративних послуг.
Альтернатива 2.

Розробка проекту  Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний земельний кадастр».

Внесення змін до Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачає надання  повноважень щодо внесення відомостей до Державного земельного кадастру сертифікованим інженерам-землевпорядникам.

Зміни до законодавства забезпечують децентралізацію державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, спрощують процедуру державної реєстрації земельної ділянки та удвічі скорочують час на її здійснення. Запроваджується принцип екстериторіальності державної реєстрації земельної ділянки. Надання повноважень щодо внесення відомостей до Державного земельного кадастру сертифікованим інженерам-землевпорядникам забезпечує усунення причин, які зумовлюють необхідність неодноразових звернень заявників із заявами та документами через центри надання адміністративних послуг до державних кадастрових реєстраторів (у разі виявлення помилок, необхідності внесення певних уточнень), що призводить до зайвих витрат матеріальних ресурсів.

 

Оцінка вибраних альтернативних способів досягнення цілей

 

Внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру про земельну ділянку, зокрема під час державної реєстрації земельної ділянки, здійснюється згідно з діючим законодавством виключно Державним кадастровим реєстратором (за місцем знаходження земельної ділянки) за заявою, поданою заявником через центри надання адміністративних послуг, у порядку, визначеному статтею 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр».

Аналіз звернень громадян та юридичних осіб щодо оскарження дій державних кадастрових реєстраторів стосовно відмов у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру про земельну ділянку свідчить про наявність помилок у документації із землеустрою, які суперечать порядку ведення Державного земельного кадастру (неповні відомості про земельні ділянки, накладання земельних ділянок тощо).

Відмова у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру про земельну ділянку є причиною доопрацювання документації із землеустрою, повторного подання такої документації для внесення відомостей до Державного земельного кадастру. Як результат, власник (користувач) земельної ділянки додатково несе як матеріальні затрати, так і витрати часу.

Удосконалення внесення відомостей до Державного земельного кадастру про земельні ділянки шляхом внесення змін до Закону України «Про Державний земельний кадастр» врегулює питання щодо оперативності та якості надання такої послуги, забезпечить екстериторіальність державної реєстрації земельних ділянок в електронній (цифровій) формі із застосуванням сучасних веб-технологій.

 

Оцінка впливу на сферу інтересів держави

 

Вид альтернативи

Вигоди

Витрати

Альтернатива 1. Вигоди відсутні Витрати відсутні
Альтернатива 2. Оптимізація надання послуг із внесення відомостей до Державного земельного кадастру. Зниження корупційних можливостей під час ведення Державного земельного кадастру. Запровадження екстериторіальності державної реєстрації земельних ділянок із застосуванням сучасних веб-технологій  щодо внесення відомостей про земельні ділянки на підставі електронних (цифрових) документів із землеустрою, електронного цифрового підпису. Витрати відсутні

 

Оцінка впливу на сферу інтересів громадян

 

Вид альтернативи

Вигоди

Витрати

Альтернатива 1. Вигоди відсутні Витрати відсутні
Альтернатива 2. Спрощення умов оформлення та реєстрації земельної ділянки.

Удвічі скорочення часу на внесення відомостей про земельну ділянку до Державного земельного кадастру.

Зменшення матеріальних витрат на виправлення помилок у документації із землеустрою у разі невідповідності такої документації порядку ведення Державного земельного кадастру.

Витрати відсутні

 

Оцінка впливу на сферу інтересів суб’єктів господарювання

 

Показник

Великі

Середні

Малі

Мікро

Разом

Кількість суб’єктів господарювання, що підпадають під дію регулювання, одиниць 1609     1609
Питома вага групи у загальній кількості, відсотків 100     100

 

Вид альтернативи

Вигоди

Витрати

Альтернатива 1. Вигоди відсутні Витрати відсутні
Альтернатива 2. Надання повноважень щодо внесення відомостей до Державного земельного кадастру сертифікованим інженерам-землевпорядникам. Зниження корупційних можливостей під час ведення Державного земельного кадастру. Запровадження екстериторіальності державної реєстрації земельних ділянок із застосуванням сучасних веб-технологій щодо внесення відомостей про земельні ділянки на підставі електронних (цифрових) документів із землеустрою, електронного цифрового підпису.

Набуття доступу до всіх відомостей Державного земельного кадастру впливатиме на підвищення якості складання документації із землеустрою.

Підвищення якості складання документації із землеустрою та зменшення строків реєстрації земельних ділянок підвищить продуктивність та конкурентоспроможність суб’єктів малого бізнесу.

Витрати на облаштування робочого місця. Одноразові сумарні витрати становити муть 10 297,6 тис. гривень

 

Сумарні витрати за альтернативами

Сума витрат, гривень

Альтернатива 1. Сумарні витрати для суб’єктів господарювання великого і середнього підприємництва згідно з додатком 2 до Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта (рядок 11 таблиці «Витрати на одного суб’єкта господарювання великого і середнього підприємництва, які виникають внаслідок дії регуляторного акта») 0
Альтернатива 2. Сумарні витрати для суб’єктів господарювання великого і середнього підприємництва згідно з додатком 2 до Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта (рядок 11 таблиці «Витрати на одного суб’єкта господарювання великого і середнього підприємництва, які виникають внаслідок дії регуляторного акта») 10 297,6 тис. грн. (одноразові витрати на облаштування робочого місця для доступу до автоматизованої системи Державного земельного кадастру).

 

IV. Вибір найбільш оптимального альтернативного способу досягнення цілей

 

Рейтинг результативності (досягнення цілей під час вирішення проблеми)

Бал результативності (за чотирибальною системою оцінки)

Коментарі щодо присвоєння відповідного бала

Альтернатива 1 1 Використання існуючого порядку внесення відомостей до Державного земельного кадастру про земельну ділянку не відповідає спрямованості дій Уряду щодо децентралізації надання адміністративних послуг.
Альтернатива 2 4 Оптимізація надання послуг із внесення відомостей до Державного земельного кадастру шляхом децентралізації надання таких послуг: надання повноважень щодо внесення відомостей до Державного земельного кадастру сертифікованим інженерам-землевпорядникам.

Запровадження екстериторіальності державної реєстрації земельних ділянок із застосуванням сучасних веб-технологій  щодо внесення відомостей про земельні ділянки на підставі електронних (цифрових) документів із землеустрою, електронного цифрового підпису.

Зниження корупційних можливостей під час ведення Державного земельного кадастру.

Підвищення якості складання документації із землеустрою та зменшення строків реєстрації земельних ділянок підвищить продуктивність та конкурентоспроможність суб’єктів малого бізнесу.

 

Рейтинг результативності

Вигоди (підсумок)

Витрати (підсумок)

Обґрунтування відповідного місця альтернативи у рейтингу

Альтернатива 1 Вигоди відсутні Витрати відсутні Проблема продовжує існувати
Альтернатива 2 Зростання  продуктивності та конкурентоспроможності суб’єктів господарювання на підставі підвищення якості складання документації із землеустрою та зменшення строків реєстрації земельних ділянок. Сумарні одноразові витрати на облаштування робочого місця для доступу до автоматизованої системи Державного земельного кадастру становитимуть10 297,6 тис. гривень. Вигоди для суб’єктів господарювання, перевищать одноразові витрати на облаштування робочого місця для доступу до автоматизованої системи Державного земельного кадастру.

 

Рейтинг

Аргументи щодо переваги обраної альтернативи/причини відмови від альтернативи

Оцінка ризику зовнішніх чинників на дію запропонованого регуляторного акта

Альтернатива 1 Існування проблеми Х
Альтернатива 2 Вирішення проблеми Ризик зовнішніх чинників на дію акта відсутній

 

V. Механізми та заходи, які забезпечать розв’язання визначеної проблеми

Основним механізмом, який забезпечить розв’язання визначеної проблеми на законодавчому рівні, є забезпечення вимог Закону України “Про Державний земельний кадастр” відповідно до внесених змін стосовно надання повноважень щодо внесення відомостей до Державного земельного кадастру сертифікованим інженерам-землевпорядникам.

Реалізація зазначеного механізму досягається шляхом:

забезпечення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, технологічних можливостей для підключення сертифікованих інженерів-землевпорядників до автоматизованої системи Державного земельного кадастру та їх стабільної діяльності щодо внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру про земельну ділянку;

забезпечення контролю за діяльністю сертифікованих інженерів-землевпорядників, які здійснюють внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру про земельну ділянку;

забезпечення розгляду скарг у сфері ведення Державного земельного кадастру щодо діяльності сертифікованих інженерів-землевпорядників.

VI. Оцінка виконання вимог регуляторного акта залежно від ресурсів, якими розпоряджаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи, які повинні проваджувати або виконувати ці вимоги

Витрати на виконання вимог регуляторного акта з боку органів виконавчої влади відсутні.

Бюджетні витрати, пов’язані з реалізацію акта відсутні, отже відповідні таблиці, що додаються до Аналізу регуляторного впливу та М-тесту не заповнюються.

 

Витрати на одного суб’єкта господарювання великого і середнього підприємництва, які виникають внаслідок дії регуляторного акта

 

Порядковий номер

Витрати

За перший рік

За п’ять років

1 Витрати на придбання основних фондів, обладнання та приладів, сервісне обслуговування, навчання/підвищення кваліфікації персоналу тощо, гривень 6,4 тис. грн

 

6,4 тис. грн

 

2 Податки та збори (зміна розміру податків/зборів, виникнення необхідності у сплаті податків/зборів), гривень 0 0
3 Витрати, пов’язані із веденням обліку, підготовкою та поданням звітності державним органам, гривень 0 0
4 Витрати, пов’язані з адмініструванням заходів державного нагляду (контролю) (перевірок, штрафних санкцій, виконання рішень/ приписів тощо), гривень 0 0
5 Витрати на отримання адміністративних послуг (дозволів, ліцензій, сертифікатів, атестатів, погоджень, висновків, проведення незалежних/обов’язкових експертиз, сертифікації, атестації тощо) та інших послуг (проведення наукових, інших експертиз, страхування тощо), гривень 0 0
6 Витрати на оборотні активи (матеріали, канцелярські товари тощо), гривень 0 0
7 Витрати, пов’язані із наймом додаткового персоналу, гривень 0 0
8 Інше (уточнити), гривень

 

0 0
9 РАЗОМ (сума рядків: 1 + 2 + 3 + 4 + 5 + 6 + 7 + 8), гривень 6,4 тис. грн

 

6,4 тис. грн

 

10 Кількість суб’єктів господарювання малого та мікро підприємництва, на яких буде поширено регулювання, одиниць 1609

 

1609
11 Сумарні витрати суб’єктів господарювання малого та мікро підприємництва, на виконання регулювання (вартість регулювання) (рядок 9 х рядок 10), гривень (складання технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки) 10 297,6 тис. грн

 

10 297,6 тис. грн

 

 

Витрати, що понесуть суб’єкти господарювання значно менші за вигоди, що будуть отримані внаслідок понесених витрат на отримання доступу до всіх відомостей Державного земельного кадастру та повноважень щодо внесення відомостей до Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Так, сумарні витрати суб’єкта господарювання становитимуть 6,4 тис. грн. При цьому, ці затрати є одноразовими і витрачаються на облаштування робочого місця та підключення до автоматизованої системи Державного земельного кадастру. Враховуючи, що вартість технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або технічної  документації із землеустрою щодо поділу та об’єднання земельних ділянок в середньому становить біля 1,5 тис. грн., окупність витрат суб’єкта може здійснитися під час виконання 7-8 договорів про складання документації із землеустрою.

VII. Обґрунтування запропонованого строку дії регуляторного акта

Регуляторний акт має необмежений строк дії.

VIII. Визначення показників результативності дії регуляторного акта

Основними показниками результативності акта є:

– кількість сертифікованих інженерів-землевпорядників, яким надано доступ до автоматизованої системи Державного земельного кадастру;

– кількість фізичних та юридичних осіб, на яких поширюється дія акта, не обмежується;

– надходження коштів до Державного бюджету у зв’язку з дією регуляторного акта не передбачається;

– вартість робіт з виготовлення документації із землеустрою в порівнянні з існуючою ситуацією не зміниться;

– рівень поінформованості фізичних та юридичних осіб щодо оскарження дії або бездіяльність посадових осіб – високий.

IX. Визначення заходів, за допомогою яких здійснюватиметься відстеження результативності дії регуляторного акта

Базове відстеження результативності регуляторного акта буде здійснюватись після набрання чинності цим регуляторним актом шляхом статистичного аналізу показників кількості поданих заяв щодо надання доступу до Державного земельного кадастру та кількості задоволених таких заяв.

Повторне відстеження буде здійснено через рік після набуття чинності регуляторного акту, в результаті якого відбудеться порівняння показників базового та повторного відстеження. У разі виявлення неврегульованих та проблемних питань шляхом аналізу якісних показників дії цього акта, ці питання будуть врегульовані шляхом внесення відповідних змін.

Періодичне відстеження буде здійснюватися раз на три роки, починаючи з дня виконання заходів з повторного відстеження. Установлені кількісні та якісні значення показників результативності акта порівнюватимуться із значеннями аналогічних показників, що встановлені під час повторного відстеження.

 

 

В. о. Голови Державної служби

України з питань геодезії,

картографії та кадастру                                                     О. М. Цвях