Завдяки введенню в дію Національної кадастрової системи (НКС) процедура реєстрації земельної ділянки у територіальних органах Держземагентства скоротилася. Причому, для обох сторін процесу – як для заявників, так і для реєстраторів. Як саме? Розглянемо зміни на всіх етапах реєстрації.

До…

Раніше для реєстрації земельної ділянки документи до органів Держземагентства носили два рази: перший – коли ділянці надавали кадастровий номер; другий – для реєстрації власне земельної ділянки.

Щоб отримати кадастровий номер, раніше треба було прийти до територіального органу Держземагентства з копією паспорта, документацію із землеустрою (у паперовому та електронному вигляді – т.зв. обмінний файл), копією ідентифікаційного номеру, квитанцією про плату за перевірку обмінного файлу та заявою про надання кадастрового номеру (написаною від руки).

Варто згадати, що до введення Національної кадастрової системи на всіх етапах реєстрації земельної ділянки було багато писанини. Це забирало час та призводило до помилок. Адже почерк міг бути нерозбірливим, наприклад, у заявника. Реєстратор міг прочитати неправильно і внести в базу хибну інформацію. «Людський фактор» ставав причиною й більш серйозних помилок. Через відсутність єдиної бази даних усіх земельних ділянок могли з’являтися дубльовані кадастрові номери. Створювався грунт для несвідомого викривлення даних або свідомого внесення умисно хибної інформації.

Повернімося до процесу надання кадастрового номеру. Реєстратор приймав документи, проводив їх первинну перевірку, реєстрував заяву. Потім обмінний файл та іншу подану документацію перевіряли аж дві державні структури: спочатку – районний чи міський відділ Держземагентства, потім – обласна структура Центру Державного земельного кадастру. І обидві – вручну. До речі, ще три роки тому заявник сам мав везти документацію до обласного центру.

Перевірки там могли тривати місяцями. Найчастіше затримки траплялися на етапі перевірки документів, що містяться в обмінному файлі (цифровий документ з інформацією про земельну ділянку та її власника). Зокрема, часо- та трудомісткими були пошук та звіряння інформації про ділянку та суміжні з нею. Адже ця інформація містилася переважно на папері. Тобто працівникам територіальних органів Держземагентства та Центру ДЗК треба було перерити кипи величезних «амбарних» книг, щоб знайти потрібні дані.

Останнім часом на місцях деінде створювали власні локальні електронні бази. Утім, такий спосіб зберігання інформації мав певні вади. Якщо папери могли «горіти, мокнути, псуватися», то бази даних могли «полетіти» та були несумісними з іншими локальними системами. А це також призводило до викривлення або й до втрати інформації.

Після перевірки документації із землеустрою, людина знову йшла до територіального органу Держземагентства для продовження процедури отримання кадастрового номеру. Реєстратор присвоював номер та реєстрував ділянку, на неї заводилася Поземельна книга (у паперовому та електронному варіанті). І тільки після цього власник міг почати процедуру реєстрації земельної ділянки.

Після: 5 кроків замість 15-ти

Для того, щоб зрозуміти, як змінився процес реєстрації ділянки, порівняємо його попередню та нинішню версії покроково.

Порядок державної реєстрації земельної ділянки

№ з/п

До 01.01.2013

Після 01.01.2013

Визначення кадастрового номера земельній ділянці

1

Надання заяви про визначення кадастрового номера та необхідних документів до територіального органу з питань земельних ресурсів (далі – ТОЗР) Окремої процедури немає. Кадастровий номер присвоюється при реєстрації земельної ділянки.

2

Реєстрація заяви

3

Перевірка документації із землеустрою, обмінного файла та складання протоколу перевірки обмінного файла

4

Передача обмінного файла та відповідного протоколу до Філії Центру ДЗК

5

Перевірка Філією Центру ДЗК обмінного файла та внесення до складеного ТОЗР протоколу інформації про результати перевірки

6

Повернення Філією Центру ДЗК протоколу перевірки обмінного файла до ТОЗР

7

Проставляння ТОЗР позначки про визначення кадастрового номера (у разі відсутності в протоколі перевірки зауважень) або повернення на доопрацювання документів (у разі наявності в протоколі перевірки зауважень до обмінного файлу)

Реєстрація земельної ділянки

1

 

Подання заяви та необхідних документів до ТОЗР

Надання заяви про реєстрацію земельної ділянки та необхідних документів до Державного кадастрового реєстратора

2

Реєстрація заяви Перевірка документів, які надаються для реєстрації земельної ділянки

3

Перевірка документів та надання до Центру ДЗК інформації про заповнення бланків державних актів та формування аркушів Поземельної книги та Книги записів Реєстрація заяви – у разі відсутності зауважень до наданих документів

4

 

 

Заповнення Філією Центру ДЗК отриманих бланків державних актів, формування Поземельної книги та Книги записів в електронному вигляді

Перевірка документації із землеустрою та електронного документа. Реєстрація земельної ділянки (присвоєння кадастрового номера та відкриття Поземельної книги в електронному та паперових виглядах)

5

Передача  до ТОЗР заповнених бланків державних актів та сформованих в електронному вигляді аркушів Поземельної книги та Книги реєстрації Видача витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку та відповідних документів

6

Підписання державних актів у відповідних органах

7

Реєстрація земельної ділянки та державного акта шляхом відкриття Поземельної книги, Книги записів та присвоєння кадастрового номера

8

Видача державного акта та відповідних документів

Тих, хто може порівняти на власному досвіді, як було і як стало, – одиниці. Для тих, хто реєструє ділянку вперше, будь-який бюрократичний процес видається складним і неприємним. Однак якщо провести простий підрахунок операцій, які має здійснити власник, то стане очевидним, що їх кількість скоротилася утричі: з 15-ти до 5-ти. А це означає, що час спілкування з чиновниками – зменшився.

Як це відбувається зараз

Із введенням у дію Національної кадастрової системи процедура надання ділянці кадастрового номеру стала частиною процедури реєстрації земельної ділянки.

Зараз людина приходить до територіального органу Держземагентства з набором необхідних документів (копія паспорта, документація із землеустрою в електронному вигляді – обмінний файл, копія ідентифікаційного номеру, квитанція про внесення плати за реєстрацію земельної ділянки – нічого нового порівняно з тим, що раніше надавалося для реєстрації кадастрового номера; хіба що заяву від руки не треба писати). Кадастровий реєстратор насамперед завантажує обмінний файл. Саме він стає основним джерелом даних. Інформація, що в ньому міститься, береться автоматично, і система на її основі генерує заяву.

Заяві надають унікальний номер і роздруковують.

Система надає ділянці кадастровий номер – він також генерується в автоматичному режимі. Єдиний на територію всієї країни реєстр кадастрових номерів дає можливість уникнути повторів, отже, гарантуватиме унікальність номеру ділянки.

Перевірка документації та інформації, що міститься в обмінному файлі, також відбувається в автоматичному режимі в межах усієї України.

Створені у рамках проекту Світового банку Видача державних актів на право власності на землю в сільській місцевості та розвиток системи кадастру” сучасні ортофотоплани у Національній кадастровій системі дозволяють кадастровому реєстратору візуально перевірити – де лежить ділянка, чи не «наповзає» вона на водойму, дорогу.

Якщо перевірка документації не виявила помилок та неузгодженостей, система – також автоматично – формує Поземельну книгу.

Відповідно до законодавства, вся процедура – від моменту подання заяви до завершення  реєстрації ділянки – має забрати не більше 14 днів. На виході заявник отримує витяг з Державного земельного кадастру.

З витягом власник йде до Держреєстру отримати свідоцтво на право власності на земельну ділянку. За тиждень після реєстрації земельної ділянки у кадастрі інформація про неї відображається на Публічній кадастровій карті (ПКК). Тож, навіть не маючи ще на руках свідоцтва про право власності на земельну ділянку, власник може бачити її на ПКК.

Національна кадастрова система дала можливість у режимі он-лайн слідкувати за рухом заяви. На порталі Держземагенства є спеціальний розділ, де можна подивитися, на якій стадії розгляду перебуває ваша заява. Логіном (кодовим ім’ям) для входу в систему стане номер заяви, наданий їй кадастровим реєстратором. Паролем – чотири останні цифри вашого ідентифікаційного коду.

За результатом запиту ви побачити, де перебуває документ і коли він має бути готовим.

Олена Нагорна
Матеріал підготовлено
в рамках інформаційної кампанії
проекту Світового банку “Видача державних актів
на право власності на землю в сільській місцевості
та розвиток системи кадастру”