Повідомлення
про оприлюднення проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку побудови Державної геодезичної мережі»

 

  1. Розробник: 

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру.

  1. Стислий виклад змісту проекту:

Проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку побудови Державної геодезичної мережі» (далі – проект постанови) розроблено за ініціативою Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.

Метою прийняття проекту постанови є вирішення питань координатно-часового забезпечення виконання топографо-геодезичних, картографічних та землевпорядних робіт, ведення Державного земельного кадастру шляхом створення та забезпечення функціонування української постійно діючої (перманентної) мережі спостережень глобальних навігаційних супутникових систем, як складової Державної геодезичної мережі.

  1. Спосіб оприлюднення проекту регуляторного акта:

Проект акта, пояснювальну записку та аналіз регуляторного впливу буде розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства аграрної політики та продовольства України і на офіційному веб-сайті Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.

  1. Строк, протягом якого приймаються зауваження та пропозиції
    від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань:

Зауваження та пропозиції приймаються протягом місяця.

  1. Адреси для надсилання зауважень і пропозицій:

Міністерство аграрної політики та продовольства України: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 24, тел. (044) 278-81-71, факс (044) 278-76-02, e-mail: info@minagro.gov.ua.

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру: 03680, МСП, м. Київ, вул. Народного ополчення, 3, тел.: (044) 249 96 97, e-mail: topomaps@land.gov.ua.

Державна регуляторна служба України 01011,  м. Київ,
вул. Арсенальна, 9/11, тел. (044) 286 47 11, e-mail: inform@dkrp.gov.ua.

 

В. о. Міністра аграрної політики
та продовольства України                                          Ольга ТРОФІМЦЕВА

 

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

 ПОСТАНОВА

від                             2019 р. №

Київ

Про внесення змін до Порядку побудови
Державної геодезичної мережі

 

Кабінет Міністрів України постановляє:

Внести до Порядку побудови Державної геодезичної мережі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 серпня 2013 р. № 646 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 70, ст. 2571; 2017 р., № 92, ст. 2788), зміни, що додаються.

 

Прем’єр-міністр України                                                      В. ГРОЙСМАН

 

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від                       2019 р. №

 

ЗМІНИ,
що вносяться до Порядку побудови
Державної геодезичної мережі

 

  1. Пункт 2 доповнити новим абзацом такого змісту:

«RTK (Real Time Kinematic) – режим спостережень глобальної навігаційної супутникової системи, який дає змогу визначати місцеположення пунктів у реальному часі.».

  1. Пункт 10 викласти у такій редакції:

«10. Складовими Державної геодезичної мережі є українська постійно діюча (перманентна) мережа спостережень глобальних навігаційних супутникових систем, геодезична (планова), нівелірна (висотна) та гравіметрична мережі, пункти яких можуть бути суміщені або між якими встановлено надійний геодезичний зв’язок.».

  1. В пункті 11 слова «українську постійно діючу (перманентну) мережу спостережень глобальних навігаційних супутникових систем та» виключити.
  2. Розділ «Геодезична (планова) мережа» викласти у такій редакції:

«Українська постійно діюча (перманентна) мережа спостережень глобальних навігаційних супутникових систем

  1. Українська постійно діюча (перманентна) мережа спостережень глобальних навігаційних супутникових систем забезпечує безперервне відтворення загальноземної та європейської геодезичної систем координат і редукування результатів спостережень, координатних визначень на єдину епоху з урахуванням релятивістських ефектів припливних та інших рухів земної кори.

Функціонування української постійно діючої (перманентної) мережі спостережень глобальних навігаційних супутникових систем забезпечується в результаті скоординованої діяльності відповідних органів виконавчої влади та Національної академії наук з використанням технічних засобів спостереження за орбітальними угрупованнями навігаційних систем типу NAVSTAR GPS, ГЛОНАСС, Galileo з метою задоволення потреб національної економіки і населення держави.

Українська постійно діюча (перманентна) мережа спостережень глобальних навігаційних супутникових систем включає:

постійно діючі станції спостережень глобальних навігаційних супутникових систем, на яких безперервно проводяться комплексні супутникові, астрономо-геодезичні, гравіметричні та геофізичні спостереження;

періодично діючі станції спостережень глобальних навігаційних супутникових систем, на яких не рідше одного разу на п’ять років проводяться комплексні супутникові, астрономо-геодезичні, гравіметричні та геофізичні спостереження;

центри оброблення інформації (Центр геодезичних досліджень Науково-дослідного інституту геодезії і картографії, Головна астрономічна обсерваторія Національної академії наук та Центр контролю навігаційного поля ДКА).

Просторове положення станцій української постійно діючої (перманентної) мережі спостережень глобальних навігаційних супутникових систем визначається методами супутникових геодезичних спостережень в загальноземній системі координат з відносною похибкою Δр/р = 1:10-8 (Δр – середня квадратична похибка визначення вектора р) за середньої відстані між ними 100-300 кілометрів.

Частина станцій української постійно діючої (перманентної) мережі спостережень глобальних навігаційних супутникових систем включена у Європейську перманентну мережу – European Permanent Network (EPN) та мережу станцій Міжнародної служби геодинаміки – International GPS Geodinamics Service (IGS).

Українська постійно діюча (перманентна) мережа спостережень глобальних навігаційних супутникових систем забезпечує надання на всій території України постійно діючих RTK-сервісів для топографо-геодезичних та кадастрових зйомок.

Здійснення заходів щодо створення та забезпечення функціонування мережі станцій, створення та супроводження програмного забезпечення, технічне й технологічне забезпечення, контроль визначення та розповсюдження диференційних поправок в режимі реального часу і результатів спостережень, збереження та захист даних української постійно діючої (перманентної) мережі спостережень глобальних навігаційних супутникових систем покладається на адміністратора української постійно діючої (перманентної) мережі спостережень глобальних навігаційних супутникових систем.

Функції адміністратора української постійно діючої (перманентної) мережі спостережень глобальних навігаційних супутникових систем здійснює державне унітарне підприємство, визначене Держгеокадастром та віднесене до сфери його управління.

Фінансове забезпечення адміністрування української постійно діючої (перманентної) мережі спостережень глобальних навігаційних супутникових систем здійснюється на підставі договорів, укладених з:

Держгеокадастром на виконання робіт та надання послуг, пов’язаних з адмініструванням української постійно діючої (перманентної) мережі спостережень глобальних навігаційних супутникових систем;

юридичними та фізичними особами, яким надаються диференційні поправки в режимі реального часу і результати спостережень української постійно діючої (перманентної) мережі спостережень глобальних навігаційних супутникових систем.

Адміністратор української постійно діючої (перманентної) мережі спостережень глобальних навігаційних супутникових систем щороку для забезпечення процесу адміністрування української постійно діючої (перманентної) мережі спостережень глобальних навігаційних супутникових систем надає Держгеокадастру у вигляді пропозицій до щорічних договорів розрахунки необхідних обсягів фінансування на наступний бюджетний рік для забезпечення джерел покриття витрат, пов’язаних з адмініструванням української постійно діючої (перманентної) мережі спостережень глобальних навігаційних супутникових систем.

Порядок адміністрування української постійно діючої (перманентної) мережі спостережень глобальних навігаційних супутникових систем визначається Мінагрополітики.

Геодезична (планова) мережа

  1. Геодезична (планова) мережа 1 класу (далі – ГМ-1) будується у формі однорідної за точністю просторової геодезичної мережі, яка складається із системи рівномірно розміщених по території країни геодезичних пунктів, віддалених один від одного на 30-50 кілометрів. Довкола великих міст і промислових районів відстань між геодезичними пунктами ГМ-1 становить 20-40 кілометрів.

ГМ-1 є геодезичною основою для побудови геодезичних мереж 2 і 3 класу, геодезичних мереж спеціального призначення і забезпечення подальшого підвищення точності Державної геодезичної мережі з використанням методів супутникової геодезії.

Система координат, яка задається геодезичними пунктами ГМ-1, зв’язана із станціями української постійно діючої (перманентної) мережі спостережень глобальних навігаційних супутникових систем та аналогічними геодезичними пунктами іноземних держав у рамках узгоджених наукових проектів міжнародного співробітництва.

Просторове положення геодезичних пунктів ГМ-1 визначається винятково методами супутникових геодезичних спостережень у загальноземній, європейській та референцній системах координат з відносною похибкою Δр/р = 1:106.

Кожний геодезичний пункт ГМ-1 повинен бути зв’язаний геодезичними вимірюваннями не менш як з трьома суміжними пунктами зазначеної мережі.

Нормальні висоти пунктів ГМ-1 визначаються геометричним нівелюванням або GPS-нівелюванням. GPS-нівелювання виконується відносними методами супутникової геодезії з урахуванням висот квазігеоїда, визначених за результатами супутникових геодезичних спостережень, з урахуванням результатів гравіметричних вимірювань, які забезпечують середню квадратичну похибку взаємного положення пунктів за висотою не більше 0,05 метра.

У гірській і важкодоступній місцевості нормальні висоти можуть визначатися тригонометричним нівелюванням або GPS-нівелюванням. У такому разі середня квадратична похибка визначення взаємного положення суміжних пунктів за висотою не повинна перевищувати 0,1 метра.

  1. Геодезична (планова) мережа 2 класу (далі – ГМ-2) є вихідною геодезичною основою для побудови геодезичної (планової) мережі 3 класу, геодезичних мереж згущення та геодезичних мереж спеціального призначення.

Геодезичні пункти ГМ-2 розміщуються на відстані 8-12 кілометрів один від одного, а на території міських населених пунктів, великих промислових об’єктів – 5-8 кілометрів, їх положення визначається, як правило, відносними методами супутникових геодезичних спостережень, а також традиційними лінійно-кутовими методами (тріангуляції, трилатерації та полігонометрії).

Вихідними пунктами для визначення координат геодезичних пунктів ГМ-2 є геодезичні пункти ГМ-1 та української постійно діючої (перманентної) мережі спостережень глобальних навігаційних супутникових систем. Група геодезичних пунктів ГМ-2, що визначаються, повинна мати зв’язок не менше ніж з трьома геодезичними пунктами ГМ-1 або української постійно діючої (перманентної) мережі спостережень глобальних навігаційних супутникових систем.

Основні вимоги до побудови геодезичної (планової) мережі 2 класу наведено у додатку 1.

Нормальні висоти геодезичних пунктів ГМ-2 визначаються геометричним нівелюванням або GPS-нівелюванням. GPS-нівелювання виконується відносними методами супутникової геодезії з урахуванням висот квазігеоїда, визначених за результатами супутникових геодезичних спостережень з урахуванням результатів гравіметричних вимірювань, які забезпечують середню квадратичну похибку взаємного положення пунктів за висотою не більше 0,05 метра.

У гірській і важкодоступній місцевості нормальні висоти можуть визначатися тригонометричним нівелюванням або GPS-нівелюванням. У такому разі середня квадратична похибка визначення взаємного положення суміжних геодезичних пунктів за висотою не повинна перевищувати 0,1 метра.

На новозбудованих геодезичних пунктах ГМ-2 встановлюються по два пункти-супутники із центрами на відстані від 500 до 1000 метрів (на забудованій та закритій місцевості – не менше 250 метрів) з обов’язковим дотриманням вимоги щодо забезпечення видимості (земля – земля) між геодезичним пунктом мережі та пунктом-супутником.

Середня квадратична похибка визначення відстані між пунктом-супутником і геодезичним пунктом мережі не повинна перевищувати 0,05 метра. Середня квадратична похибка визначення дирекційних напрямків на пункт-супутник не повинна перевищувати 5”.

  1. Геодезична (планова) мережа 3 класу (далі – ГМ-3) будується з метою збільшення кількості геодезичних пунктів до щільності, яка забезпечує створення знімальної основи великомасштабних топографічних та кадастрових зйомок, і включає наявні геодезичні (планові) мережі 3 та 4 класу, побудовані згідно з вимогами Основних положень про державну геодезичну мережу СРСР 1954-1961 років з подальшим перевизначенням та переведенням геодезичних пунктів 4 класу у 3 клас, а також нові геодезичні пункти 3 класу, побудовані згідно з вимогами цього Порядку та визначені методами супутникових геодезичних спостережень і традиційними лінійно-кутовими методами.

Вихідними геодезичними пунктами для побудови геодезичних (планових) мереж 3 класу є пункти геодезичних (планових) мереж 1 і 2 класу та української постійно діючої (перманентної) мережі спостережень глобальних навігаційних супутникових систем.

Між суміжними геодезичними пунктами ГМ-3 за можливості забезпечується видимість (земля – земля), а в разі її відсутності на геодезичному пункті встановлюються два пункти-супутники згідно з вимогами цього Порядку.

Основні вимоги до побудови геодезичної (планової) мережі 3 класу наведено у додатку 2.

Нормальні висоти геодезичних пунктів ГМ-3 визначаються геометричним нівелюванням або GPS-нівелюванням. GPS-нівелювання виконується відносними методами супутникової геодезії з урахуванням висот квазігеоїда, визначених за результатами гравіметричних вимірювань, які забезпечують середню квадратичну похибку взаємного положення пунктів за висотою не більше 0,05 метра.

У гірській і важкодоступній місцевості нормальні висоти можуть визначатися тригонометричним нівелюванням або GPS-нівелюванням. У такому разі середня квадратична похибка визначення взаємного положення суміжних геодезичних пунктів за висотою не повинна перевищувати 0,1 метра.».

  1. Пункт 33 доповнити після абзацу другого новим абзацом третім такого змісту:

«моніторинг цілісності та стабільності української постійно діючої (перманентної) мережі спостережень глобальних навігаційних супутникових систем, контроль визначення та розповсюдження диференційних поправок в режимі реального часу;».

У зв’язку з цим абзац третій вважати відповідно абзацом четвертим.

______________________________

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту постанови Кабінету Міністрів України
«Про внесення змін до Порядку побудови Державної геодезичної мережі»

 

Мета: вирішення питань координатно-часового забезпечення виконання топографо-геодезичних, картографічних та землевпорядних робіт, ведення Державного земельного кадастру шляхом створення та забезпечення функціонування української постійно діючої (перманентної) мережі спостережень глобальних навігаційних супутникових систем (УПМ ГНСС), як складової Державної геодезичної мережі.

  1. Підстава розроблення проекту акта

Проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку побудови Державної геодезичної мережі» (далі – проект постанови) розроблено за ініціативою Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.

  1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Відповідно до статті 11 Закону України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність» створення, розвиток і підтримка в робочому стані Державної геодезичної і висотної геодезичної мереж, у тому числі гравіметричної фундаментальної і першого класу, щільність і точність яких забезпечують створення державних топографічних карт і планів, вирішення загальнодержавних, оборонних, науково-дослідних та інших завдань, належать до загальнодержавних топографо-геодезичних і картографічних робіт.

Пунктом 11 Порядку побудови Державної геодезичної мережі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 серпня 2013 р. № 646 (далі – Порядок), визначено що геодезична (планова) мережа включає українську постійно діючу (перманентну) мережу спостережень глобальних навігаційних супутникових систем та геодезичні (планові) мережі 1, 2 і 3 класу.

Одним із важливих чинників на шляху до широкого впровадження національних мереж референцних станцій глобальних навігаційних супутникових систем (далі – ГНСС) стало створення європейської земної референцної системи ETRS89, яка стала доступною для усієї Європи. Реалізація цієї референцної системи базується на роботі мережі європейських перманентних станцій (EPN), які є складовими міжнародної ГНСС-служби – IGS. У більшості європейських країн успішно працюють мережі референцних станцій ГНСС, які об’єднані єдиною організаційною структурою – EUPOS (European Position Determination System).

Пунктом 21 Порядку визначено, що українська постійно діюча (перманентна) мережа спостережень глобальних навігаційних супутникових систем (далі – УПМ ГНСС) забезпечує безперервне відтворення загальноземної та європейської геодезичної систем координат і редукування результатів спостережень, координатних визначень на єдину епоху з урахуванням релятивістських ефектів припливних та інших рухів земної кори.

Відповідно до підпункту 15 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 р. № 15 Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань забезпечує функціонування та розвиток Державної геодезичної мережі.

На сьогодні більшість європейських країн, розробило багатофункціональні системи високоточного позиціонування і побудувало мережі референцних станцій ГНСС, які дозволяють отримувати координати пунктів з сантиметровим рівнем точності у режимі RTK (режимі реального часу). Поява RTK технології у розвитку систем точного супутникового позиціонування та спільне використанням нових телекомунікаційних можливостей забезпечило широке впровадження її у різні сфери навігації, геодезії, кадастру тощо.

Для виконання робіт у режимі реального часу користувачеві досить просто використовувати свій пересувний ГНСС-приймач, з’єднаний з діючою інфраструктурою за допомогою двостороннього зв’язку, який доступний за допомогою GSM, GPRS чи інших методів передачі даних.

Наразі за допомогою референцних станцій ГНСС можна отримувати не тільки координати але й висоти усіх об’єктів на поверхні Землі і, відповідно, УПМ ГНСС сьогодні є окремою складовою Державної геодезичної мережі.

Для надання безпечних, стабільних, якісних та довготривалих послуг, наукових досліджень, надання можливості співпраці на Європейському рівні та сприяння у розвитку УПМ ГНСС (UAPOS) – української постійно діючої (перманентної) мережі спостережень глобальних навігаційних супутникових систем як сегменту Державної геодезичної мережі 09 листопада 2016 року в рамках Меморандуму про взаєморозуміння та науково-технічне співробітництво між Держгеокадастром і Картографічною службою Королівства Норвегія в рамках програми Міністерства закордонних справ Королівства Норвегія «Гранти на проекти в країнах ОБСЄ, які схвалені для отримання офіційної допомоги з метою розвитку», підписано Угоду для реалізації проекту «Карти для сприяння належному управлінню землями в Україні» реєстраційний номер 3837 від 26.04.2018 (далі – Угода). Норвезькою стороною відповідно до Угоди планується поставка та встановлення в Україні 90 референцних станцій. Поставка та встановлення 20 із яких заплановано уже в 2019 році.

Для завершення робіт з побудови УПМ ГНСС Держгеокадастру, відповідно до технічного проекту, розробленого на Інститутом геодезії Національного університету «Львівська політехніка», необхідно буде придбати та встановити ще 95 базових референцних станцій ГНСС, із яких 20 придбано та встановлено у 2018 році.

Створення УПМ ГНСС має наступні переваги:

підтримка на сучасному рівні Державної геодезичної мережі;

реалізація єдиної системи координат та єдиної точності на всій території роботи референцних станцій, що дуже важливо при виконанні землевпорядних та кадастрових робіт;

значне підвищення продуктивності праці при виконані робіт;

скорочення матеріальних витрат виконання робіт;

зниження професійних вимог щодо виконавців, зменшення часу навчання;

скорочення витрат на оснащення польових бригад за рахунок установки стаціонарних референцних станцій.

З метою інтеграції України у світову та європейську економічні системи, запровадження сучасних систем навігації транспортних засобів, участі в міжнародних наукових дослідженнях глобальних екологічних і геодинамічних процесів, вивчення фігури Землі, картографування території держави, здійснення геодезичних вимірювань сучасними високоточними супутниковими геодезичними приймачами, розвитку та модернізації Державної геодезичної мережі України, постала нагальна потреба у створенні та забезпеченні функціонування української постійно діючої (перманентної) мережі спостережень глобальних навігаційних супутникових систем, як складової Державної геодезичної мережі.

  1. Суть проекту акта

Проектом постанови пропонується:

здійснення заходів щодо створення та забезпечення функціонування мережі станцій, створення та супроводження програмного забезпечення, технічне й технологічне забезпечення, контроль визначення та розповсюдження диференційних поправок в режимі реального часу і результатів спостережень, збереження та захист даних української постійно діючої (перманентної) мережі спостережень глобальних навігаційних супутникових систем покласти на адміністратора української постійно діючої (перманентної) мережі спостережень глобальних навігаційних супутникових систем – державне унітарне підприємство, визначене Держгеокадастром та віднесене до сфери його управління;

фінансове забезпечення адміністрування української постійно діючої (перманентної) мережі спостережень глобальних навігаційних супутникових систем здійснювати на підставі договорів, укладених з:

Держгеокадастром на виконання робіт та надання послуг, пов’язаних з адмініструванням української постійно діючої (перманентної) мережі спостережень глобальних навігаційних супутникових систем.

юридичними та фізичними особами, яким надаються диференційні поправки в режимі реального часу і результати спостережень української постійно діючої (перманентної) мережі спостережень глобальних навігаційних супутникових систем;

визначити, що порядок адміністрування української постійно діючої (перманентної) мережі спостережень глобальних навігаційних супутникових систем затверджується Мінагрополітики.

  1. Правові аспекти

У даній сфері правового регулювання діють:

Закон України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність»;

постанова Кабінету Міністрів України від 07 серпня 2013 року № 646 «Деякі питання реалізації частини першої статті 12 Закону України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність»;

Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15.

4¹. Відповідність засадам реалізації органами виконавчої влади принципів державної політики цифрового розвитку

Проект постанови відповідає основним засадам державної політики цифрового розвитку. Проект акта не потребує проведення цифрової експертизи.

  1. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація проекту акту не потребує додаткових бюджетних витрат.

  1. Прогноз впливу

Проект акта спрямований на підвищення ефективності реалізації державної політики у сфері топографо-геодезичної та картографічної діяльності, забезпечення виконання загальнодержавних топографо-геодезичних і картографічних робіт.

6¹. Стратегічна екологічна оцінка

У проекті акта відсутні положення, які стосуються особливостей, передбачених Законом України «Про стратегічну екологічну оцінку».

Стратегічна екологічна оцінка не проводилась.

  1. Позиція заінтересованих сторін

З метою проведення консультацій із заінтересованими сторонами проект постанови розміщено на офіційних веб-сайтах Міністерства аграрної політики та продовольства України (minagro.gov.ua) та Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (land.gov.ua).

  1. Громадське обговорення

Проект постанови не потребує громадського обговорення та проведення консультацій з громадськістю.

  1. Позиція заінтересованих органів

Проект постанови потребує погодження з Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, Міністерством фінансів України, Державною регуляторною службою України.

  1. Правова експертиза

Проект постанови підлягає проведенню правової експертизи Міністерством юстиції України.

  1. Запобігання дискримінації

Положення проекту постанови не містять ознаки дискримінації.

Проект постанови не потребує проведення громадської антидискримінаційної експертизи.

111. Відповідність принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків

У проекті наказу відсутні положення, які порушують принцип забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

  1. Запобігання корупції

У проекті постанови відсутні правила і процедури, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень та правопорушень.

  1. Прогноз результатів

Прийняття проекту постанови дозволить Держгеокадастру забезпечити створення та функціонування Української постійно діючої (перманентної) мережі спостережень глобальних навігаційних супутникових систем, як складової Державної геодезичної мережі для вирішення питань координатно-часового забезпечення виконання топографо-геодезичних, картографічних та землевпорядних робіт, ведення Державного земельного кадастру, містобудівного кадастру та інших кадастрів природних ресурсів.

 

Заступник Голови
Державної служби України
з питань геодезії, картографії
та кадастру                                                         Олександр КРАСНОЛУЦЬКИЙ

«___» ____________ 2019 р.

 

ПРОГНОЗ ВПЛИВУ
реалізації проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку побудови Державної геодезичної мережі»

Заінтересована сторона

Ключовий інтерес

Очікуваний (позитивний чи негативний) вплив на ключовий інтерес із зазначенням передбачуваної динаміки змін основних показників (у числовому або якісному вимірі)

Пояснення (чому саме реалізація акта призведе до очікуваного впливу)

коротко-строковий вплив (до року)

середньо-строковий вплив (більше року)

Держава Реалізація заходів з виконання топографо-геодезичних, картографічних, кадастрових робіт та робіт із землеустрою Позитивний (підвищення точності результатів топографо-геодезичних і картографічних робіт, кадастрових робіт та робіт із землеустрою) Позитивний (підвищення точності результатів топографо-геодезичних і картографічних робіт та робіт із землеустрою) Проект акта дозволить підвищити ефективність реалізації державної політики у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, забезпечити створення та функціонування української постійно діючої (перманентної) мережі спостережень глобальних навігаційних супутникових систем (ділі – УПМ ГНСС) як складової Державної геодезичної мережі, підвищити продуктивність праці та скорочення матеріальних витрат при виконані топографо-геодезичних робіт та робіт із землеустрою, інтегрувати Україну у світову та європейську економічні системи, створити умови участі в міжнародних наукових дослідженнях глобальних екологічних і геодинамічних процесів.
Органи місцевого самоврядування Реалізація заходів з виконання топографо-геодезичних, картографічних, кадастрових робіт та робіт із землеустрою Позитивний (підвищення точності результатів топографо-геодезичних і картографічних робіт, кадастрових робіт та робіт із землеустрою). Позитивний (підвищення точності результатів топографо-геодезичних і картографічних робіт та робіт із землеустрою). Проект акта дозволить підвищити ефективність реалізації державної політики у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, забезпечить потреби суспільства високоточними даними з станцій УПМ ГНСС.
Населення Реалізація заходів з виконання топографо-геодезичних, картографічних, кадастрових робіт та робіт із землеустрою Позитивний (підвищення точності результатів топографо-геодезичних і картографічних робіт, визначення меж земельних ділянок) Позитивний (підвищення точності результатів топографо-геодезичних робіт, визначення меж земельних ділянок) Проект акта створить умови для забезпечення населення високоточними даними з станцій УПМ ГНСС, що дозволить визначити межі земельних ділянок з високою точністю по всій території держави

 

Аналіз регуляторного впливу
проекту постанови Кабінету Міністрів України
«Про внесення змін до Порядку побудови Державної геодезичної мережі»

 

І. Визначення проблеми

Топографо-геодезична і картографічна діяльність є одним із основних видів діяльності для ефективного розвитку економіки, науки, зміцнення національної безпеки та оборони держави. Вона є сукупністю управлінських, виробничих, наукових і освітніх заходів для створення, зберігання і доведення до користувачів топографо-геодезичної і картографічної інформації та даних.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність» створення, розвиток і підтримка в робочому стані Державної геодезичної і висотної геодезичної мереж, у тому числі гравіметричної фундаментальної і першого класу, щільність і точність яких забезпечують створення державних топографічних карт і планів, вирішення загальнодержавних, оборонних, науково-дослідних та інших завдань, належать до загальнодержавних топографо-геодезичних і картографічних робіт.

Пунктом 11 Порядку побудови Державної геодезичної мережі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 серпня 2013 р. № 646 (далі – Порядок), визначено що геодезична (планова) мережа включає Українську постійно діючу (перманентну) мережу спостережень глобальних навігаційних супутникових систем та геодезичні (планові) мережі 1, 2 і 3 класу.

Пунктом 21 Порядку визначено, що українська постійно діюча (перманентна) мережа спостережень глобальних навігаційних супутникових систем (далі – УПМ ГНСС) забезпечує безперервне відтворення загальноземної та європейської геодезичної систем координат і редукування результатів спостережень, координатних визначень на єдину епоху з урахуванням релятивістських ефектів припливних та інших рухів земної кори.

Відповідно до підпункту 15 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 р. № 15 Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань забезпечує функціонування та розвиток Державної геодезичної мережі.

УПМ ГНСС є окремою складовою Державної геодезичної мережі, що покликана вирішувати науково-технічні задачі найвищої точності, забезпечити користувачів, які працюють у сфері координатного забезпечення, можливістю практичного отримання координат будь-якої доступної для супутникових технологій точки на земній поверхні чи у навколишньому просторі з достатньою точністю (в сантиметрах) та оперативністю (в секундах / хвилинах).

Для виконання робіт у режимі реального часу користувачеві досить просто використовувати свій пересувний ГНСС-приймач, з’єднаний з діючою інфраструктурою за допомогою двостороннього зв’язку, який доступний за допомогою GSM (глобальна система мобільного зв’язку), GPRS (загальний сервіс пакетної радіопередачі) чи інших методів передачі даних.

Наразі за допомогою референцних станцій ГНСС можна отримувати не тільки координати але й висоти усіх об’єктів на поверхні Землі.

Функціонування УПМ ГНСС забезпечується в результаті скоординованої діяльності відповідних органів виконавчої влади та Національної академії наук з використанням технічних засобів спостереження за орбітальними угрупованнями навігаційних систем типу NAVSTAR GPS, ГЛОНАСС, Galileo з метою задоволення потреб національної економіки і населення держави.

УПМ ГНСС на цей час включає:

постійно діючі станції спостережень глобальних навігаційних супутникових систем, на яких безперервно проводяться комплексні супутникові, астрономо-геодезичні, гравіметричні та геофізичні спостереження;

періодично діючі станції спостережень глобальних навігаційних супутникових систем, на яких не рідше одного разу на п’ять років проводяться комплексні супутникові, астрономо-геодезичні, гравіметричні та геофізичні спостереження;

центри оброблення інформації (Центр геодезичних досліджень Науково-дослідного інституту геодезії і картографії, Головна астрономічна обсерваторія Національної академії наук та Центр контролю навігаційного поля ДКА).

Існуючий стан станцій ГНСС в Україні:

На сьогодні в Україні встановлено близько 200 (в основному приватних) постійно діючих станцій спостережень ГНСС (далі – станцій) у вигляді локальних мереж та окремих станцій.

До найбільш відомих мереж відносяться:

УПМ ГНСС – Українська мережа постійно діючих станцій спостережень глобальних навігаційних супутникових систем:

SCNSU – система космічного навігаційно-часового забезпечення України);

ZAKPOS – мережа референцних ГНСС станцій:

TNT-TPI – мережа активних референцних станцій;

NGS NET – Регіональна система високоточних геодезичних вимірювань в Харківській області;

System.NET – мережа ГНСС, розробка фірми ПрАТ «Систем Солюшнс» (Системні рішення);

Geo Terrase – мережа ГНСС інституту геодезії Національного університету «Львівська Політехніка».

В межах 50 кілометрової прикордонної зони розташовано близько 31 станції.

Для створення УПМ ГНСС планується застосовати дворангову систему, яка складається:

з 20% станцій, рівномірно розміщених по території країни і додатково включених до Європейської перманентної мережі (далі – EPN) – розробленою європейськими країнами та є багатофункціональною системою високоточного позиціонування з побудованою мережею референцних станцій ГНСС, які дозволяють отримувати координати пунктів з сантиметровим рівнем точності у режимі реального часу (далі – RTK). Поява RTK технології у розвитку систем точного супутникового позиціонування та спільне використанням нових телекомунікаційних можливостей забезпечило широке впровадження її у різні сфери навігації, геодезії, кадастру тощо.

Станції, що входитимуть до мережі EPN будуть незалежно опрацьовані, їх координати матимуть міжнародний статус, а дані, які будь передаватися в центри збирання даних – проходити незалежний аналіз на цілісність, якість та достовірність, отже вся мережа буде мати однозначний зв’язок з міжнародними системами координат.

80% станцій – суто національний сегмент УПМ ГНСС.

Одним із важливих чинників на шляху до широкого впровадження національних мереж референцних станцій ГНСС стало створення європейської земної референцної системи ETRS89, яка стала доступною для усієї Європи. Реалізація цієї референцної системи базується на роботі мережі європейських перманентних станцій (EPN), які є складовими міжнародної ГНСС-служби – IGS. У більшості європейських країн успішно працюють мережі референцних станцій ГНСС, які об’єднані єдиною організаційною структурою – EUPOS (European Position Determination System);

УПМ ГНСС, яку планується створити, буде включати:

постійнодіючі референцні станції ГНСС;

обчислювальний центр системи із програмним забезпеченням, призначений для збирання, оброблення, архівування інформації від базових станцій мережі, організації взаємодії користувачів системи із самою системою й передачею диференціальних поправок користувачам;

система зв’язку;

апаратура кінцевих користувачів, що забезпечує зв’язок з обчислювальним центром, прийом від останнього поправок;

служба адміністрації, що забезпечує експлуатацію системи.

каталоги точних координат постійно діючих референцних станцій ГНСС, набору параметрів переходу від систем координат ГНСС (WGS-84, ITRF, УСК-2000) в місцеві системи координат, моделі квазігеоїда.

УПМ ГНСС повинна відповідати таким вимогам:

середня відстань між станціями не повинна перевищувати 75 км;

максимальна відстань між станціями не повинна перевищувати 100 км;

враховувати наявність існуючих станцій на території України та прикордонних держав з Україною.

Для надання безпечних, стабільних, якісних та довготривалих послуг, наукових досліджень, надання можливості співпраці на Європейському рівні та сприяння у розвитку УПМ ГНСС (UAPOS), як сегменту Державної геодезичної мережі 09 листопада 2016 року в рамках Меморандуму про взаєморозуміння та науково-технічне співробітництво між Держгеокадастром і Картографічною службою Королівства Норвегія в рамках програми Міністерства закордонних справ Королівства Норвегія «Гранти на проекти в країнах ОБСЄ, які схвалені для отримання офіційної допомоги з метою розвитку», підписано Угоду для реалізації проекту «Карти для сприяння належному управлінню землями в Україні» реєстраційний номер 3837 від 26.04.2018 (далі – Угода). Відповідно до Угоди норвезькою стороною планується поставка та встановлення в Україні 90 референцних станцій. Поставка та встановлення 20 із яких заплановано уже в 2019 році.

Для завершення робіт із створення УПМ ГНСС Держгеокадастру, відповідно до технічного проекту, розробленого Інститутом геодезії Національного університету «Львівська політехніка», необхідно буде придбати та встановити ще 95 базових референцних станцій ГНСС, із яких 20 придбано та встановлено у 2018 році.

Створення в повному обсязі УПМ ГНСС матиме наступні переваги:

підтримка на сучасному рівні Державної геодезичної мережі України;

координатне забезпечення робіт з виконання топографо-геодезичних, інженерно-вишукувальних, землевпорядних та кадастрових робіт;

забезпечення функціонування національної інфраструктури просторових даних;

постачання високоточної диференційної корегувальної інформації для засобів наземної, морської та аерокосмічної навігації;

координатно-часова підтримка управління технічними системами у сферах оборони і національної безпеки, охорони правопорядку та надзвичайних ситуацій;

проведення наукових досліджень геодинамічних явищ та сучасних  вертикальних рухів земної поверхні, уточнення карт загального та локального сейсмічного районування території України та впровадження їх результатів в інтересах держави та суспільства;

ведення моніторингу природних ресурсів та навколишнього середовища.

міжнародне співробітництво з іноземними ГНСС-мережами та центрами обробки даних ГНСС-вимірювань;

значне підвищення продуктивності праці при виконані топографо-геодезичних, інженерно-вишукувальних, землевпорядних та кадастрових робіт та скорочення їх матеріальних витрат.

З метою інтеграції України у світову та європейську економічні системи, запровадження сучасних систем навігації транспортних засобів, участі в міжнародних наукових дослідженнях глобальних екологічних і геодинамічних процесів, вивчення фігури Землі, картографування території держави, здійснення геодезичних вимірювань сучасними високоточними супутниковими геодезичними приймачами, розвитку та модернізації Державної геодезичної мережі України, постала нагальна потреба у створенні та забезпеченні функціонування УПМ ГНСС, як складової Державної геодезичної мережі.

Існуючі правові норми не дають змоги у повній мірі реалізувати положення Закону та Порядку в частині створення та функціонування УПМ ГНСС, як складової Державної геодезичної мережі.

Основні групи (підгрупи), на які проблема справляє вплив:

Групи (підгрупи)

Так

Ні

Громадяни +
Держава +
Суб’єкти господарювання +
У тому числі суб’єкти малого підприємництва +

Проблема не може бути розв’язана за допомогою ринкових механізмів і потребує державного регулювання.

Прийняття проекту акта дозволить удосконалити правові підстави діяльності, пов’язаної із cтворенням та функціонуванням УПМ ГНСС, як складової Державної геодезичної мережі.

ІІ. Цілі державного регулювання

Основними цілями державного регулювання є:

удосконалення правових підстав діяльності, пов’язаної із створенням і функціонуванням УПМ ГНСС, як складової Державної геодезичної мережі;

підвищення ефективності прийняття органами державної влади та органами місцевого самоврядування управлінських рішень;

забезпечення високоточними даними із станцій УПМ ГНСС виконавців топографо-геодезичних, картографічних робіт, кадастрових робіт та виконавців робіт із землеустрою.

ІІІ. Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення цілей

  1. Визначення альтернативних способів

Вид альтернативи

Опис альтернативи

Альтернатива 1

Збереження ситуації, яка існує

Відсутність регулювання
Альтернатива 2

Прийняття постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку побудови Державної геодезичної мережі»

Підвищення ефективності реалізації державної політики у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності.

Інтегрування України у світову та європейську економічні системи, участі в міжнародних наукових дослідженнях глобальних екологічних і геодинамічних процесів.

Підтримка на сучасному рівні Державної геодезичної мережі України.

Реалізація єдиної системи координат та єдиної точності на всій території роботи референцних станцій.

Підвищення продуктивності праці та скорочення матеріальних витрат при виконані топографо-геодезичних робіт та робіт із землеустрою.

Вплив на позиції України у міжнародних рейтингах та виконання міжнародних зобов’язань.

  1. Оцінка вибраних альтернативних способів досягнення цілей

Оцінка впливу на сферу інтересів держави

Вид альтернативи

Вигоди

Витрати

Альтернатива 1

Збереження ситуації, яка існує

Проблема не вирішується Альтернатива є неприйнятною, оскільки не забезпечує досягнення поставленої мети
Альтернатива 2

Прийняття постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку побудови Державної геодезичної мережі»

Підвищення ефективності реалізації державної політики у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, інтегрування України у світову та європейську економічні системи, участі в міжнародних наукових дослідженнях глобальних екологічних і геодинамічних процесів.

Підвищення якості результатів топографо-геодезичних і картографічних робіт та робіт із землеустрою.

Додаткові витрати відсутні.

Діяльність, пов’язана з   виконанням загальнодержавних топографо-геодезичних і картографічних робіт фінансується за рахунок Державного бюджету України та інших джерел не заборонених законодавством.

Оцінка впливу на сферу інтересів суб’єктів господарювання

Показник

Великі Середні Малі Мікро Разом
Кількість суб’єктів господарювання, що підпадають під дію регулювання, одиниць 2927 2927
Питома вага групи у загальній кількості, відсотків 100 х

 

Вид альтернативи Вигоди Витрати
Альтернатива 1

Збереження ситуації, яка існує

Не забезпечуються законні права та інтереси суб’єктів господарювання на передачу користувачам диференціальних поправок, що дозволяють значно підвищити точність визначення координат. Додаткові витрати відсутні
Альтернатива 2

Прийняття постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку побудови Державної геодезичної мережі»

Забезпечення законних прав та інтересів суб’єктів господарювання на передачу користувачам диференціальних поправок, що дозволяють значно підвищити точність визначення координат. Витрати на передачу користувачам диференціальних поправок, що дозволяють значно підвищити точність визначення координат для суб’єктів малого підприємництва за один рік складатимуть 29 927 000

IV. Вибір найбільш оптимального альтернативного способу досягнення цілей

Рейтинг результативності (досягнення цілей під час вирішення проблеми) Бал результативності (за чотирибальною системою оцінки) Коментарі щодо присвоєння відповідного бала
Альтернатива 1 1 Проблема продовжує існувати, що не забезпечить досягнення поставленої мети
Альтернатива 2 4 Проблема вирішується у повному обсязі

 

Рейтинг результативності Вигоди (підсумок) Витрати (підсумок) Обґрунтування відповідного місця альтернативи у рейтингу
Альтернатива 1 Відсутні Додаткові витрати Проблема продовжує існувати, що не забезпечить досягнення поставленої мети
Альтернатива 2 Встановлюються єдині права та обов’язки суб’єктів, що є виробниками та користувачами топографічних даних Витрати на передачу користувачам диференціальних поправок, що дозволяють значно підвищити точність визначення координат. Прийняття цього проекту постанови сприятиме упорядкуванню процедур щодо створення та супроводження програмного забезпечення, технічного й технологічного забезпечення, збереження та захисту відомостей, контролю визначення та розповсюдження диференційних поправок в режимі реального часу УПМ ГНСС до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб.

 

Рейтинг Аргументи щодо переваги обраної альтернативи/причини відмови від альтернативи Оцінка ризику зовнішніх чинників на дію запропонованого регуляторного акта
Альтернатива 1 Така альтернатива є неприйнятною, тому що проблема не вирішується Відсутність регулювання проблеми
Альтернатива 2 У разі прийняття регуляторного акта, для держави вигода полягатиме в удосконаленні нормативно-правової бази у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності. Тому обраною альтернативою вирішення проблеми є розроблення регуляторного акта.

 

При виникненні змін у чинному законодавстві, які можуть впливати на дію запропонованого регуляторного акта, до нього будуть вноситися відповідні коригування. Ризик зовнішніх чинників на дію регуляторного акта відсутній, адже його впровадження відповідає чинному законодавству.

V. Механізми та заходи, які забезпечать розв’язання визначеної проблеми

Для розв’язання проблеми проектом акту пропонується такі механізми правового врегулювання:

  1. Забезпечується створення та функціонування УПМ ГНСС, як складової Державної геодезичної мережі.
  2. Задовольняються потреби суспільства в усіх видах геодезичної інформації, інтегрування в глобальну і європейську інфраструктуру геопросторових даних.
  3. Вдосконалюється взаємодія між суб’єктами, які діють у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності.
  4. Передбачається створення національної інфраструктури геопросторових даних та геоінформаційних систем.

Для впровадження цього регуляторного акта необхідно:

погодити запропонований проект акта з Міністерством аграрної політики та продовольства України, Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, Міністерством фінансів України, Державною регуляторною службою України;

забезпечити інформування суб’єктів господарювання та громадськості про встановлені цим актом вимоги шляхом оприлюднення його в засобах масової інформації, мережі Інтернет;

суб’єктам топографо-геодезичної і картографічної діяльності обов’язково дотримуватися вимог законодавства у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності.

VI. Оцінка виконання вимог регуляторного акта залежно від ресурсів, якими розпоряджаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи, які повинні проваджувати або виконувати ці вимоги

Витрати на виконання вимог регуляторного акта з боку органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування відсутні.

Додаткові бюджетні витрати, пов’язані з реалізацією акта відсутні.

Проектом акта не передбачається запровадження нових норм для суб’єктів господарювання, що потребуватимуть додаткових витрат.

Орієнтовні розрахунки витрат на одного суб’єкта малого підприємництва визначено у додатку 1.

VII. Обґрунтування запропонованого строку дії регуляторного акта

Термін дії запропонованого регуляторного акта встановлюється довгостроковий або до прийняття нових нормативних актів у сферах топографо-геодезичної картографічної діяльності та землеустрою.

У разі потреби до нього вноситимуться зміни за підсумками аналізу відстеження його результативності.

Цей регуляторний акт набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

VIII. Визначення показників результативності дії регуляторного акта

Прогнозними значеннями показників результативності регуляторного акта є:

  1. Розмір надходжень до державного та місцевих бюджетів і державних цільових фондів, пов’язаних із дією акта – прямих надходжень до державного бюджету не передбачається.
  2. Кількість суб’єктів господарювання, на яких поширюється дія акта – на всіх суб’єктів господарювання, які виконують топографо-геодезичні і картографічні роботи.
  3. Розмір коштів і час, що витрачатимуться суб’єктами господарювання та/або фізичними особами, пов’язаними з виконанням вимог акта.
  4. Рівень поінформованості суб’єктів господарювання та/або фізичних осіб з основних положень регуляторного акта – високий, оскільки повідомлення про оприлюднення, проект акта розміщено на офіційному веб-сайті Мінагрополітики (www.minagro.gov.ua) у розділі «Регуляторна політика», підрозділ «Проекти регуляторних актів».

Додаткові показники результативності дії регуляторного акта:

кількість суб’єктів господарювання, які використовуватимуть інформацію із станцій УПМ ГНСС;

кількість наданих у користування даних;

кількість побудованих станцій УПМ ГНСС.

IX. Визначення заходів, за допомогою яких здійснюватиметься відстеження результативності дії регуляторного акта

Базове відстеження результативності дії регуляторного акта буде здійснено після набрання ним чинності шляхом збору статистичних даних.

Повторне відстеження буде виконано через рік після набрання чинності регуляторним актом, у результаті якого відбудеться порівняння показників базового та повторного відстеження.

У разі виявлення неврегульованих та проблемних питань за аналізом якісних показників дії цього акта такі питання будуть врегульовані через внесення відповідних змін.

Періодичне відстеження буде здійснюватися раз на три роки, починаючи з дня виконання заходів із повторного відстеження, в тому числі у разі, коли дію акта, прийнятого на визначений строк, було продовжено з метою оцінки ступеня досягнення актом визначених цілей.

Кількісні та якісні значення показників результативності акта будуть порівнюватися із значеннями аналогічних показників, що встановлені під час повторного відстеження.

Відповідні відстеження будуть проводитись шляхом аналізу статистичних даних, виконавцем яких є Держгеокадастр.

Метод проведення відстеження результативності – статистичний.

Вид даних, за допомогою яких здійснюватиметься відстеження результативності – статистичні.

Для відстеження результативності, будуть використовуватися дані, отримані за результатами перевірок, проведених структурними підрозділами Держгеокадастру та його територіальними органами.

 

В. о. Міністра аграрної політики
та продовольства України                                               Ольга ТРОФІМЦЕВА

«___» ____________ 2019 р.

 

Додаток 1

ТЕСТ
малого підприємництва (М-Тест)

 

  1. Консультації з представниками мікро- та малого підприємництва щодо оцінки впливу регулювання

Консультації щодо визначення впливу запропонованого регулювання на суб’єктів малого підприємництва та визначення детального переліку процедур, виконання яких необхідно для здійснення регулювання, проведено розробником у період з 15 травня 2019 р. по 10 червня 2019 р.

Порядковий номер Вид консультації (публічні консультації прямі (круглі столи, наради, робочі зустрічі тощо), інтернет-консультації прямі (інтернет-форуми, соціальні мережі тощо), запити (до підприємців, експертів, науковців тощо) Кількість учасників консультацій, осіб Основні результати консультацій (опис)
1 Робоча нарада 4 Надано пропозиції щодо вдосконалення розробленого проекту акта
2 Робоча нарада з науковцями 2 Остаточна редакція розробленого проекту акта сприймається
  1. Вимірювання впливу регулювання на суб’єктів малого підприємництва (мікро- та малі):

кількість суб’єктів малого підприємництва, на яких поширюється регулювання: 2927 (одиниць) суб’єктів топографо-геодезичної і картографічної діяльності, які використовують диференціальні поправки з станцій ГНСС;

питома вага суб’єктів малого підприємництва у загальній кількості (одиниць) суб’єктів господарювання, на яких проблема справляє вплив 100 (відсотків) (відповідно до таблиці «Оцінка впливу на сферу інтересів суб’єктів господарювання» додатка 1 до Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта).

  1. Розрахунок витрат суб’єктів малого підприємництва на виконання вимог регулювання

Оскільки неможливо спрогнозувати кількість суб’єктів малого (мікро-) підприємництва, які будуть здійснювати замовлення (підписку) на пакет послуг мережі УПМ ГНСС, кількість базових станцій і термін підписки, якій потрібно користувачу, витрати на виконання вимог регулювання надаються виходячи із розрахунку середньої вартості одного замовлення (однієї підписки) на пакет послуги мережі УПМ ГНСС від одиночної базової станції для одного суб’єкта малого підприємництва на рік.

Порядковий номер Найменування оцінки У перший рік (стартовий рік впровадження регулювання) Періодичні (за наступний рік) Витрати за
п’ять років
Оцінка “прямих” витрат суб’єктів малого підприємництва на виконання регулювання
1 Замовлення (підписка) на пакет послуги мережі УПМ ГНСС для роботи в режимі RTK від одиночної базової станції на рік 10 000 10 000 50 000
2 Разом, гривень 10 000 10 000 50 000
3 Кількість суб’єктів господарювання, що повинні виконати вимоги регулювання, одиниць 2927
4 Сумарно, гривень

Формула:
відповідний стовпчик “разом” х  кількість суб’єктів малого підприємництва, що повинні виконати вимоги регулювання (рядок 2 х рядок 3)

29 927 000 29 927 000 146 350 000
  1. Розрахунок сумарних витрат суб’єктів малого підприємництва, що виникають на виконання вимог регулювання
Порядковий номер Показник Перший рік регулювання (стартовий) За п’ять років
1 Оцінка “прямих” витрат суб’єктів малого підприємництва на виконання регулювання 10 000 29 927 000
2 Оцінка вартості адміністративних процедур для суб’єктів малого підприємництва щодо виконання регулювання та звітування 0 0
3 Сумарні витрати малого підприємництва на виконання запланованого  регулювання 29 927 000 146 350 000
4 Бюджетні витрати  на адміністрування регулювання суб’єктів малого підприємництва 0 0
5 Сумарні витрати на виконання запланованого регулювання 29 927 000 146 350 000

 

Заступник Голови
Державної служби України
з питань геодезії, картографії
та кадастру                                                         Олександр КРАСНОЛУЦЬКИЙ