Повідомлення
про оприлюднення
проекту розпорядження Кабінету Міністрів України
«Про схвалення Концепції Державної цільової програми розвитку земельних відносин та національної інфраструктури геопросторових даних  в Україні на період до 2030 року»

  1. Розробник: 

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру. 

  1. Стислий виклад змісту проекту:

Метою прийняття проекту розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції Державної цільової програми розвитку земельних відносин та національної інфраструктури геопросторових даних  в Україні на період до 2030 року» є підвищення ефективності реалізації державної політики в галузі земельних відносин шляхом створення основи для прийняття Державної цільової програми розвитку земельних відносин та національної інфраструктури геопросторових даних  в Україні на період до 2030 року, яка забезпечить прозоре та дієве виконання державою своїх функцій. 

  1. Спосіб оприлюднення проекту акта:

Проект акта та пояснювальну записку буде розміщено на офіційному вебсайті Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України і на офіційному вебсайті Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру. 

  1. Строк, протягом якого приймаються зауваження та пропозиції
    від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань:

Зауваження та пропозиції приймаються протягом місяця. 

  1. Адреси для надсилання зауважень і пропозицій:

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, вул. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. 200-47-53,
факс 226-31-81, meconomy@me.gov.ua.

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, вул. Народного Ополчення, 3, м. Київ, 03151, тел. 299-35-38, факс 249-96-83, land_oz@land.gov.ua.

 

Заступник Голови Державної служби
України з питань геодезії,
картографії та кадастру                                         Олександр Краснолуцький

 

ПРОЄКТ

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ 

РОЗПОРЯДЖЕННЯ

від                           2020 р.             №

Київ

Про схвалення Концепції Державної цільової програми розвитку земельних відносин та національної інфраструктури геопросторових
даних  в Україні на період до 2030 року 

  1. Схвалити Концепцію Державної цільової програми розвитку земельних відносин та національної інфраструктури геопросторових даних в Україні на період до 2030 року, що додається.
  2. Визнати таким, що втратило чинність, розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 червня 2009 р. № 743-р «Про схвалення Концепції Державної цільової програми розвитку земельних відносин в Україні на період до 2020 року» (Офіційний вісник України, 2009 р., № 51, ст. 1760).

 

Прем’єр-міністр України                                                     Д. ШМИГАЛЬ

 

СХВАЛЕНО

розпорядженням Кабінету Міністрів України

від                    2020 р. №

  

КОНЦЕПЦІЯ
Державної цільової програми розвитку земельних відносин
та національної інфраструктури геопросторових даних  в Україні
на період до 2030 року 

Визначення проблеми, на розв’язання якої спрямована Програма

Відсутність єдиного стратегічного документа з визначення основних пріоритетів державної політики в сфері земельних відносин та національної інфраструктури геопросторових даних у поєднанні з незавершеністю процесів реформування економічних та правових відносин власності, недосконалість системи державного управління у сфері використання і охорони земель, земельного законодавства, у тому числі державного контролю за використанням та охороною земель, незавершеність процесу інвентаризації земель і наповнення відомостями Державного земельного кадастру про усі земельні ділянки та інші його об’єкти, відсутність комплексного підходу до  охорони земель і ґрунтів та механізму економічного стимулювання впровадження заходів щодо використання та охорони земель і підвищення родючості ґрунтів, непроведення моніторингу земель як системи спостереження за станом земель з метою своєчасного виявлення змін, їх оцінки, недопущення та ліквідації наслідків негативних процесів, недосконалість механізму надання адміністративних послуг  в галузі земельних відносин в електронній формі, у тому числі  видача відомостей з документації із землеустрою, що включена до Державного фонду документації із землеустрою, накопичення та збереження цих відомостей і знеособлення персональних даних стримує розвиток земельних відносин та інтеграцію геопросторової інформації.

У результаті приватизації сільськогосподарських земель близько 6,9 млн селян набули права на земельні частки (паї) загальною площею майже 28 млн га, що відобразилося на трансформації форм власності на землю в аграрному секторі економіки.

Демонополізація державної власності на землю, проведення безоплатної приватизації та викуп земельних ділянок громадянами і суб’єктами господарської діяльності суттєво вплинули на перерозподіл несільськогосподарських та сільськогосподарських земель.

Ринок земель сільськогосподарського призначення є необхідним атрибутом ринкових відносин та засобом підвищення ефективності ведення сільського господарства. Підтвердженням цьому є багаторічний досвід аграрного розвитку країн світу.

Окремої уваги під час розвитку земельних відносин потребує грошова оцінка земель.

Грошова оцінка земель розпочала свій розвиток в Україні ще у 1995 році з прийняттям тимчасової методики проведення грошової оцінки земель, яка пізніше стала постійною та, у зв’язку з особливостями її проведення, нормативною.

З 1995 року до сьогодні суттєвих змін у методичних підходах нормативної грошової оцінки земель не відбулося, окрім перегляду методичних підходів нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, які останніми роками не відповідали сучасним реаліям ведення сільського господарства, проте навіть при цьому принцип використання встановлених нормативів зберігся.

Головним недоліком використання методології встановлення нормативів є певна статичність отриманих результатів.

При цьому на законодавчому рівні у Законі України «Про оцінку земель» перебачено, що нормативна грошова оцінка земель проводиться не рідше ніж один раз на 5–7 та 10 років у залежності від місця розташування земель (у межах або за межами населених пунктів).

Однак зазначеним Законом передбачено, зокрема, що нормативна грошова оцінка земель населених пунктів (головних платників плати за землю до місцевих бюджетів, за виключенням сільських рад) проводиться відповідно до рішення та за кошти сільських, селищних, міських рад.

При цьому, зважаючи на усталену вартість робіт з нормативної грошової оцінки земель, органи місцевого самоврядування не завжди мають фінансову можливість своєчасно оновити нормативну грошову оцінку земель.

Це призводить до поступового примноження недоліків щодо статичності оцінки земель і, як наслідок, до зменшення надходжень до місцевого бюджету.

З метою нівелювання негативних наслідків тривалого використання технічної документації з нормативної грошової оцінки земель без оновлення Податковим кодексом України передбачено проведення індексації нормативної грошової оцінки земель, яка розраховується на основі індексу споживчих цін за минулий рік. Проте зазначена індексація не спроможна в повній мірі компенсувати навіть щорічне знецінення національної валюти, а насамперед не спроможна забезпечити економічну актуальність оцінки протягом терміну дії технічної документації, встановленого Законом України «Про оцінку земель».

Таким чином, потребує оновлення законодавча та методична база проведення нормативної грошової оцінки земель.

Крім того, недостатнє технічне забезпечення територіальних органів створює перепони на шляху до повної діджиталізації діяльності центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Основними принципами державної політики у сфері земельних відносин є: забезпечення охорони земель як основного національного багатства Українського народу; пріоритет вимог екологічної безпеки у використанні землі як просторового базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; нормування і планомірне обмеження впливу господарської діяльності на земельні ресурси; поєднання заходів економічного стимулювання та юридичної відповідальності в галузі охорони земель.

Надмірна розораність сільськогосподарських угідь призводить до порушення екологічно збалансованого співвідношення земель сільськогосподарського, природно-заповідного та іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду, збільшення площі деградованих, малопродуктивних, а також техногенно забруднених земель.

Понад 500 тис. га деградованих, малопродуктивних та техногенно забруднених земель підлягають консервації, 143 тис. га порушених земель потребують рекультивації, 294 тис. га малопродуктивних угідь – поліпшення.

На якісний стан земель істотно впливають гідрометеорологічні та небезпечні екзогенні геологічні процеси і явища (селі, зсуви, обвали, карсти, просідання ґрунту, абразія, руйнування берегів водосховищ тощо).

Таким чином, зазначені негативні фактори потребують здійснення заходів з охорони земель і ґрунтів, що сприятиме раціональному використанню земель, захисту від шкідливого антропогенного впливу, відтворенню і підвищенню родючості ґрунтів, забезпеченню особливого режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, а також земель водного фонду.

Крім цього, існує необхідність комплексного розв’язання проблем, спрямованих на підвищення рівня функціонування системи виробництва, оновлення, оброблення, зберігання, постачання та використання  геопросторових даних у різних сферах  суспільного життя, розширення ринку   сучасної геоінформаційної продукції та геоінформаційних послуг, інтегрування у глобальну і європейську інфраструктуру геопросторових даних шляхом впровадження та розвитку національної інфраструктури геопросторових даних.

Аналіз причин виникнення проблеми та обґрунтування необхідності її розв’язання програмним методом

Складна ситуація, що склалася у сфері земельних відносин та національної інфраструктури геопросторових даних, спричинена насамперед відсутністю:

– зваженої державної політики у сфері охорони та раціонального використання земель;

– ефективної системи фінансово-економічного і землевпорядного механізму регулювання земельних відносин та землекористування;

– послідовної державної політики щодо комплексного розвитку земельного законодавства, фінансування ведення Державного земельного кадастру, здійснення землеустрою, охорони земель і ґрунтів, проведення моніторингу земель, формування інвестиційної привабливості землекористування;

– комплексного підходу та неврахування історичних факторів у реформуванні  системи  Державного земельного кадастру та створенні державної системи реєстрації речових прав на нерухоме майно і їх обмежень;

– законодавчої бази стосовно регулювання питання обігу земель сільськогосподарського призначення;

– оновленої законодавчої та методичної бази проведення нормативної грошової оцінки земель;

– ефективного механізму надання адміністративних послуг в галузі земельних відносин в електронній формі, у тому числі  видача відомостей з документації із землеустрою, що включена до Державного фонду документації із землеустрою, накопичення та збереження цих відомостей і знеособлення персональних даних;

– актуальних топографічних карт різного масштабу на територію України, у тому числі у цифровому вигляді.

Також основними факторами, що зумовили таку ситуацію, є:

– недооцінка складності, масштабів і специфіки зміни земельних відносин під час проведення економічних реформ;

– подрібнення земельних масивів  та створення значної кількості невеликих за площею і малоефективних господарств у сільському господарстві;

– безсистемність у розв’язанні проблем, що виникають під час проведення земельної реформи в Україні, поряд із реформуванням відносин власності на майно, запровадженням нових організаційно-правових форм господарювання;

– ігнорування проблеми комплексного підходу до розвитку сільських територій у процесі проведення земельної реформи;

– наявність дублювання топографо-геодезичних  і картографічних робіт;

 відставання рівня геоінформаційних ресурсів від темпів розвитку і застосування інформаційних і телекомунікаційних технологій та невідповідність існуючих геопросторових даних міжнародним стандартам у сфері географічної інформації/геоматики;

– недостатня інституційна спроможність для обробки всіх міжнародних рекомендацій і директив для створення та використання геопросторових даних та необхідність кадрового оновлення та підвищення професійної підготовки фахівців;

– неналежний рівень координації діяльності органів виконавчої влади із здійснення необхідних заходів з міжгалузевої інтеграції геопросторових даних, а також недостатній обсяг фінансування;

– обмежений доступ до геопросторових даних, що зберігаються у відомчих фондах, недосконалість порядку надання органам виконавчої влади,  органам місцевого самоврядування та їх виконавчим органам геоінформаційних ресурсів, що є державною власністю, а також порядку їх обміну на відповідному рівні;

– незадовільний технічний стан і зношеність основних фондів, неналежний  рівень та недостатні обсяги застосування новітніх технологій.

Комплексне розв’язання проблеми можливе шляхом розроблення, прийняття та виконання Державної цільової програми розвитку земельних відносин та національної інфраструктури геопросторових даних в Україні на період до 2030 року (далі – Програма).

Мета Програми

Метою Програми є визначення та реалізація основних напрямів державної політики, спрямованих на удосконалення земельних відносин, а також забезпечення сприятливих умов для сталого розвитку землекористування міських і сільських територій, сприяння розв’язанню екологічних та соціальних проблем села, розвитку високоефективного конкурентоспроможного сільськогосподарського виробництва, збереження природних цінностей агроландшафтів.

Крім цього, Програма має на меті розвиток системи забезпечення потреб суспільства в усіх видах геопросторових даних, підвищення ефективності застосування геопросторових даних та геоінформаційних технологій у системах підтримки управлінських рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування в економічній, соціальній, екологічній, оборонній, науковій сферах шляхом впровадження та розвитку національної інфраструктури геопросторових даних.

Визначення оптимального варіанта розв’язання проблеми на основі порівняльного аналізу можливих варіантів

Можливі три варіанти розв’язання проблеми:

перший – залишити без змін державну політику у сфері земельних відносин, що обумовить збереження існуючої системи управління земельними ресурсами, незадовільний стан використання земель, загострення економічних і соціальних проблем у землекористуванні;

другий – здійснити часткові зміни в системі державного управління земельними ресурсами, збільшити фінансування з державного бюджету заходів з удосконалення земельних відносин та управління земельними ресурсами, що дасть змогу частково стабілізувати земельні відносини і землекористування, але не забезпечить істотних зрушень у розвитку  ринку земель, створення умов розвитку екологічного та інвестиційно привабливого землекористування, особливо сільськогосподарського;

третій – розробити та затвердити Державну цільову програму розвитку земельних відносин та національної інфраструктури геопросторових даних в Україні на період до 2030 року, яка дасть змогу розв’язати більшість соціально-економічних та екологічних проблем міського і сільського землекористування, забезпечить раціональне використання та охорону земель,  створить дієву систему спостережень за станом земель, запровадить ефективний механізм надання адміністративних послуг  у галузі земельних відносин в електронній формі, у тому числі  видача відомостей з документації із землеустрою, накопичення та збереження цих відомостей, і знеособлення персональних даних, забезпечить пріоритетність вимог екологічної безпеки у використанні земельних ресурсів над економічними інтересами, дозволить сформувати інвестиційно привабливе землекористування, забезпечить розвиток національної інфраструктури геопросторових даних, забезпечить  створення інтегрованої системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з управління природними ресурсами, удосконалення економічних і правових відносин власності на землю, розвиток землеустрою та економічне регулювання землекористування.

Третій варіант оптимальний для впровадження.

Шляхи і способи розв’язання проблеми, строк виконання Програми

Проблему передбачається розв’язати шляхом:

удосконалення підходів до оцінки земельних ділянок, в тому числі сільськогосподарського призначення, з урахуванням ринкових умов шляхом переходу до масової оцінки земельних ділянок, а також нерухомості, відмінної від земельної ділянки, що базуватиметься на даних моніторингу ринку земель (включаючи, дані ринку оренди земель) та зазначеної нерухомості;

удосконалення порядку взаємодії між інформаційними системами державних реєстрів з метою контролю сукупної площі сільськогосподарських земель у власності однієї особи та пов’язаних з нею осіб, уникнення можливих помилок (формування достовірних баз даних);

формування бази даних з наявними даними щодо ринку землі, яка б забезпечувала прозорий доступ учасників ринку до кадастрових даних, цін на ринку землі, інформації про кількість здійснених угод, вартості реалізації застав та іншої інформації. Зокрема, шляхом створення функціоналу програмного забезпечення Державного земельного кадастру, який забезпечить у режимі реального часу отримання органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру, інформації про ціну та вартість земельних ділянок, речових прав на них чи розмір плати за користування земельною ділянкою;

запровадження електронних земельних торгів, які сприятимуть зменшенню людського фактора на процес проведення електронних земельних торгів, збільшенню конкуренції та збільшенню надходжень до бюджетів різного рівня, відкритості у процесі розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності, а також спрощенню у часті у земельних аукціонах, адже участь у таких аукціонах можна буде взяти з будь-якої точки світу (унормувати питання відбору виконавців земельних торгів, а також процедури професійної підготовки ліцитаторів з проведення земельних торгів);

формування автоматизованої системи моніторингу земель, що дасть можливість відобразити стан земельних відносин та спрогнозувати тенденції їх розвитку з метою оперативного реагування на ризики та забезпечить відкритість діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування у сфері земельних відносин;

законодавчого врегулювання питання консолідації земель. Після скасування Верховною Радою України заборони на купівлю-продаж земель сільськогосподарських земель набуває актуальності питання проведення консолідації земель як ефективного механізму мінімізації негативних наслідків подрібнення земель під час приватизації земель сільськогосподарського призначення і створення цілісних земельних масивів як шляхом обміну та оренди земельних ділянок, так і шляхом їх викупу;

технічного забезпечення територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин;

посилення державного контролю за використанням та охороною земель за родючістю ґрунтів та створення матеріально-технічної бази для здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у сучасних умовах;

удосконалення організаційних основ та механізму проведення державної експертизи землевпорядної документації, спрощення вимог до прийняття на реєстрацію об’єктів державної експертизи, удосконалення процедури проведення державної експертизи та переведення її в електронну форму;

визначення організаційного, економічного та землевпорядного механізму розвитку земельних відносин;

забезпечення створення системи гарантування прав власності на землю та інфраструктури ринку землі;

формування дієвої системи підвищення ефективності державного регулювання земельних відносин та управління землекористуванням;

забезпечення здійснення заходів із землеустрою як інструментарію регулювання земельних відносин;

удосконалення процесів ведення та адміністрування Державного земельного кадастру, модернізації програмно-апаратних засобів Державного земельного кадастру;

внесення 100 % відомостей про земельні ділянки до Державного земельного кадастру, інтеграції Державного земельного кадастру, інших кадастрів та інформаційних систем;

забезпечення створення ефективного механізму надання адміністративних послуг  у галузі земельних відносин в електронній формі, у тому числі  видача відомостей з документації із землеустрою, що включена до Державного фонду документації із землеустрою, накопичення та збереження цих відомостей, і знеособлення персональних даних, створення електронної бібліотеки «Державний фонд документації із землеустрою»;

формування інституту обмежень у використанні земель, пов’язаних з охороною земель, та забезпечення екологічної збалансованості землекористування;

забезпечення створення в Україні базового набору геопросторових даних, та  моніторингу актуальності геопросторових даних;

забезпечення доступу до високоякісних і достовірних геопросторових даних;

розвитку системи стандартизації, оцінки відповідності та сертифікації, а також мережі геопорталів, створення метаданих та каталогів метаданих;

забезпечення реалізації та відповідності Рамковій програмі інтегрованої геопросторової інформації (Integrated Geospatial Information Framework), розробленої ООН та Світовим Банком;

створення міжнародної регіональної платформи з розвитку геопросторових даних, що забезпечить лідерство України в галузі у межах регіону;

створення національної інфраструктури геопросторових даних, що дозволить значно покращити систему державного управління та використання природних ресурсів, а відтак сприятиме прозорому функціонуванню ринку сільськогосподарських земель;

фінансового та інвестиційного забезпечення заходів, передбачених Програмою;

наукового та освітнього забезпечення.

Виконання Програми передбачається здійснити протягом 2021–2030 років.

Очікувані результати виконання Програми, визначення її ефективності

Здійснення заходів, передбачених Програмою, дасть змогу досягти сталого розвитку землекористування та ефективного управління і контролю за використанням та охороною земель, зокрема:

достатньо технічно забезпечити територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, для організації їх діяльності у цифровому форматі;

підвищити ефективність інфраструктури ринкового обігу земельних ділянок та прав на них;

запровадити масову оцінку земель та нерухомості;

забезпечити збільшення надходжень до місцевих бюджетів за рахунок плати за землю;

посилити контроль за рівнем професійної підготовки сертифікованих інженерів-землевпорядників та інженерів-геодезистів, підвищити якість землевпорядних, землеоціночних та топографо-геодезичних і картографічних робіт;

забезпечити комплексну, науково обґрунтовану оцінку об’єктів експертизи щодо відповідності вимогам законодавства, впровадити передові методи розробки об’єктів державної експертизи;

підвищити ефективність та екологічну безпеку використання суспільством земельних ресурсів;

забезпечити своєчасне виявлення змін стану земель, їх оцінки, відвернення та ліквідації наслідків негативних процесів;

посилити охорону земель як основного національного багатства;

здійснити раціоналізацію (оптимізацію) землекористування та створити інвестиційно привабливе і стале землекористування;

підвищити ефективність оренди землі;

своєчасно проводити заходи щодо охорони родючості ґрунтів (захист земель від ерозії, відновлення стану еродованих, деградованих і порушених земель, збереження і підвищення родючості ґрунтів та ін.);

підвищити якість органічної сільськогосподарської продукції та її конкурентоспроможності.

забезпечити створення міжнародної регіональної платформи з розвитку геопростових даних;

забезпечити створення та функціонування національної інфраструктури геопросторових даних;

підвищити рівень задоволення потреб державних органів та органів місцевого самоврядування, науки, освіти,  культури  та суспільства в актуальних та достовірних геопросторових даних, що сприятиме економічному розвитку держави,  забезпечить підвищення рівня управління національною економікою та сприятиме збільшенню науково-технічного потенціалу держави;

створити умови для інтеграції України в європейську та світову інфраструктури геопросторових даних.

Оцінка фінансових ресурсів, необхідних для виконання Програми

Здійснення заходів, передбачених Програмою, дасть змогу досягти сталого розвитку землекористування та ефективного управління і контролю за використанням та охороною земель, зокрема:

підвищити ефективність та екологічну безпеку використання суспільством земельних ресурсів;

здійснити раціоналізацію (оптимізацію) землекористування та створити інвестиційно привабливе і стале землекористування;

збільшити надходження від плати за землю.

Фінансування Програми здійснюватиметься за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів та інших джерел, передбачених законодавством.

_____________________

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту розпорядження Кабінету Міністрів України
«Про схвалення Концепції Державної цільової програми розвитку земельних відносин та національної інфраструктури геопросторових даних  в Україні на період до 2030 року»

  1. Резюме

Метою прийняття проекту розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції Державної цільової програми розвитку земельних відносин та національної інфраструктури геопросторових даних  в Україні на період до 2030 року» є підвищення ефективності реалізації державної політики в галузі земельних відносин шляхом створення основи для прийняття Державної цільової програми розвитку земельних відносин та національної інфраструктури геопросторових даних  в Україні на період до 2030 року, яка забезпечить прозоре та дієве виконання державою своїх функцій.

  1. Проблема, яка потребує розв’язання

В абзаці п’ятому підпункту 1 пункту 12 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 07.07.2011 № 3613-VI «Про Державний земельний кадастр» доручено Кабінету Міністрів України у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом розробити та затвердити Державну цільову програму розвитку земельних відносин в Україні на період до 2020 року.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17.06.2009 № 743-р схвалено Концепцію Державної цільової програми розвитку земельних відносин в Україні на період до 2020 року.

Водночас, на сьогодні потребують оновлення напрями реалізації державної політики в галузі земельних відносин, передбачені Концепцією Державної  цільової програми розвитку земельних відносин в Україні на період до 2020 року, схваленої  розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17.06.2009 № 743-р, та строки виконання цієї програми.

  1. Суть проекту акта

Проектом акта пропонується схвалити Концепцію Державної цільової програми розвитку земельних відносин та національної інфраструктури геопросторових даних  в Україні на період до 2030 року.

Крім цього проектом акта передбачено визнати таким, що втратило чинність, розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.06.2009 № 743-р «Про схвалення Концепції Державної цільової програми розвитку земельних відносин в Україні на період до 2020 року».

Прийняття проекту акта дозволить:

забезпечити створення та функціонування національної інфраструктури геопросторових даних;

підвищити рівень задоволення потреб державних органів та органів місцевого самоврядування, науки, освіти,  культури  та суспільства в актуальних та достовірних геопросторових даних, що сприятиме економічному розвитку держави,  забезпечить підвищення рівня управління національною економікою та сприятиме збільшенню науково-технічного потенціалу держави;

забезпечити внесення 100 % відомостей про земельні ділянки до Державного земельного кадастру, інтеграція Державного земельного кадастру та інших кадастрів та інформаційних систем;

посилити охорону земель як основного національного багатства;

забезпечити створення ефективного механізму надання адміністративних послуг  в галузі земельних відносин в електронній формі, у тому числі  видача відомостей з документації із землеустрою, що включена до Державного фонду документації із землеустрою, накопичення та збереження цих відомостей, і знеособлення персональних даних, створення електронної бібліотеки «Державний фонд документації із землеустрою»;

вирішити інші питання в галузі земельних відносин.

  1. Вплив на бюджет

Реалізація проекту акта не потребує фінансування з державного чи місцевого бюджетів.

  1. Позиція заінтересованих сторін

Проект акта не потребує проведення консультацій із заінтересованими сторонами.

Проект акта не стосується питань функціонування місцевого самоврядування, прав та інтересів територіальних громад, місцевого та регіонального розвитку, соціально-трудової сфери, прав осіб з інвалідністю.

Проект акта не потребує розгляду Науковим комітетом Національної ради України з питань розвитку науки і технологій.

Для громадського обговорення проект розміщено на офіційному веб-сайті Мінекономіки (me.gov.ua) та офіційному веб-сайті Держгеокадастру (land.gov.ua). 

  1. Прогноз впливу

Реалізація проекту акта не матиме вплив на ринкове середовище, забезпечення захисту прав та інтересів суб’єктів господарювання, громадян і держави; розвиток регіонів, підвищення чи зниження спроможності територіальних громад; ринок праці, рівень зайнятості населення; громадське здоров’я, покращення чи погіршення стану здоров’я населення або його окремих груп; екологію та навколишнє природне середовище, обсяг природних ресурсів, рівень забруднення атмосферного повітря, води, земель, зокрема забруднення утвореними відходами, інші суспільні відносини і не містить положень, які мають регуляторний характер.

  1. Позиція заінтересованих органів

Проект акта підлягає погодженню Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Міністерством юстиції України, Міністерством фінансів України, Міністерством соціальної політики України.

  1. Ризики та обмеження

У проекті акта відсутні положення, що містять ознаки дискримінації. Проект акта не потребує проведення громадської антидискримінаційної експертизи.

У проекті акта відсутні положення, які порушують принципи забезпечення рівних прав та можливостей чоловіків і жінок. Проект акта матиме однаковий вплив на представників обох статей.

У проекті акта відсутні правила і процедури, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень. Проект акта не потребує проведення громадської антикорупційної експертизи.

Проект акта потребує проведення правової експертизи Міністерством юстиції України. 

  1. Підстава розроблення проекту акта

Проект акта розроблено Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру за власною ініціативою.

 

Голова Державної служби
України з питань геодезії,
картографії та кадастру                                                   Роман ЛЕЩЕНКО

____ ___________ 2020 р.

 

Додаток до пояснювальної записки

ПРОГНОЗ ВПЛИВУ
реалізації акта на ключові інтереси заінтересованих сторін

  1. Проект акта спрямований на підвищення ефективності реалізації державної політики у галузі земельних відносин.
  2. Прогноз впливу на ключові інтереси заінтересованих сторін:
Заінтересована сторона Ключовий інтерес Очікуваний (позитивний чи негативний) вплив на ключовий інтерес із зазначенням передбачуваної динаміки змін основних показників (у числовому або якісному вимірі) Пояснення (чому саме реалізація акта призведе до очікуваного впливу)
короткостроковий вплив (до року) середньостроковий вплив (більше року)
Держава Здійснення заходів щодо прогнозування, планування, організації раціонального використання та охорони земель Позитивний

(проведення інвентаризації, охорони та моніторингу земель, підвищення родючості ґрунтів, створення національної інфраструктури геопросторових даних)

Позитивний

(проведення інвентаризації, охорони та моніторингу земель, підвищення родючості ґрунтів, створення національної інфраструктури геопросторових даних)

Проект акта дозволить підвищити ефективність реалізації державної політики у галузі земельних відносин шляхом своєчасного проведення інвентаризації та моніторингу земель, здійснення заходів з охорони земель та родючості ґрунтів, створить умови для інтеграції України в європейську та світову інфраструктури геопросторових даних.
Органи місцевого самоврядування Здійснення заходів щодо прогнозування, планування, організації раціонального використання та охорони земель Позитивний

(проведення інвентаризації, охорони та моніторингу земель, підвищення родючості ґрунтів, створення національної інфраструктури геопросторових даних)

Позитивний

(проведення інвентаризації, охорони та моніторингу земель, підвищення родючості ґрунтів, створення національної інфраструктури геопросторових даних)

Проект акта дозволить підвищити ефективність реалізації державної політики у галузі земельних відносин шляхом своєчасного проведення інвентаризації та моніторингу земель, здійснення заходів з охорони земель та родючості ґрунтів, створить умови для інтеграції України в європейську та світову інфраструктури геопросторових даних.
Населення Здійснення заходів щодо прогнозування, планування, організації раціонального використання та охорони земель Позитивний

(зменшення площі деградованих та малопродуктивних земель, підвищення родючості ґрунтів, збереження  продуктивності сільськогосподарських угідь)

 

Позитивний

(зменшення площі деградованих та малопродуктивних земель, підвищення родючості ґрунтів, збереження  продуктивності сільськогосподарських угідь)

Проект акта дозволить підвищити ефективність реалізації державної політики у галузі земельних відносин шляхом своєчасного здійснення заходів з охорони земель та родючості ґрунтів.