ЗАТВЕРДЖЕНО

Рішенням Кваліфікаційної комісії

від 26 січня 2017 року № 1

 

  1. Вимоги до професійних програм підвищення кваліфікації сертифікованих інженерів-геодезистів

 

1.1. Підвищення кваліфікації сертифікованих інженерів-геодезистів здійснюється на базі факультетів геодезичного або землевпорядного профілю у вищих навчальних закладах відповідного рівня акредитації, які уклали договір із Держгеокадастром. Сертифіковані інженери-геодезисти зобов’язані не рідше одного разу на чотири роки підвищувати кваліфікацію за програмою підвищення кваліфікації.

 

1.2. Мета викладення курсу підвищення кваліфікації – удосконалення та поглиблення слухачами (інженерами – геодезистами), своїх знань, умінь і навичок за спеціальністю  відповідно до вимог практичних завдань виробництва. Слухачам надаються можливості підвищити свій професійно-кваліфікаційний рівень та компетентність у виконанні топографо-геодезичних та картографічних робіт, спрямованих на вирішення завдань в різних галузях економіки та господарства країни, через ознайомлення з новітніми технологіями геодезичних вимірювань і опрацювання геоданих з використанням програмних продуктів вітчизняних та світових  виробників геодезичного обладнання і програмного забезпечення.

 

1.3.Завдання курсу підвищення кваліфікації – дати слухачам знання, що дозволять їм якісніше і продуктивніше виконувати свої професійні обов’язки, розширити межі компетенції, а також створити можливості для оволодіння новими технологіями топографо-геодезичного та картографічного виробництва в напрямах:

ведення і наповнення геоданими державного земельного кадастру;

топографо-геодезичного та картографічного забезпечення автоматизованих систем управління територіями;

геодезичного моніторингу геологічного середовища урбанізованих територій та техногенних явищ;

застосування ГІС технологій та даних дистанційного зондування Землі в геоінформаційних проектах;

геодезичного забезпечення промислового та цивільного будівництва, моніторингу деформацій інженерних споруд;

використання безпілотних літальних апаратів (БПЛА) і методів космічної фотограмметрії при розв’язанні задач топографії, картографії, землеустрою, моніторингу екологічного забруднення та техногенної безпеки.

застосування новітніх технологій та методів цифрового картографування, побудова ортофотопланів  та тематичних карт.

 

1.4. Професійні програми підвищення кваліфікації інженера–геодезиста передбачають навчання для здобуття додаткових знань і умінь  у сфері використання новітніх досягнень геодезії в природокористуванні, землеустрої, цивільному та промисловому будівництві, дорожньому транспорті, забезпечені інфраструктури комунального господарства, магістральних трубопроводів і ЛЕП, об’єктів енергетичної галузі тощо.

 

1.5. Видача свідоцтв про підвищення кваліфікації, видача їх дублікатів здійснюється навчальним закладом, на базі якого підвищується кваліфікація за рішенням Кваліфікаційної комісії.

 

  1. Вимоги до змісту курсу підвищення кваліфікації

 

Модуль 1.Нормативно-правове забезпечення топографо-геодезичної та картографічної діяльності

Основні положення законодавства про топографо-геодезичну і картографічну діяльність. Топографо-геодезичні і картографічні роботи загальнодержавного та спеціального призначення. Нормативно-правові акти в сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності. Метрологічне забезпечення топографо-геодезичної і картографічної діяльності. Порядок здійснення державного геодезичного нагляду. Основні види контролю, які застосовують для визначення якості топографо-геодезичних і картографічних робіт. Забезпечення техніки безпеки при виконанні топографо-геодезичних робіт. Авторське право в картографії.

 

Модуль 2. Методи створення, розвитку та вдосконалення опорних геодезичних мереж

Загальні відомості про сучасні референцні системи координат. Державна геодезична мережа (ДГМ) – призначення, необхідна точність побудови і щільність пунктів. Державна геодезична референцна система координат УСК-2000. Системи координат (СК-42, СК-63). Перетворення та трансформування систем координат. Методи побудови прецизійної державної геодезичної мережі з використанням систем глобальних супутникових навігаційних систем. Мережі згущення геодезичної основи та методи їх побудови. Принципи побудови і функціонування глобальних навігаційно-геодезичних систем ГЛОНАСС і GPS і відповідної наземної апаратури (супутникових приймачів). Основні типи супутникових приймачів. Виміри псевдовідстаней. Фазові виміри. Абсолютний, відносний і диференціальний методи визначення координат пунктів. Визначення координат точок методом «віртуальної референцної точки». Виконання спостережень в режимі «статика», «швидка статика», псевдокінематика «стій/іди» і реального часу (RTK). Принципи встановлення систем висот. Державна нівелірна мережа, призначення і необхідна точність. Технологія геометричного та тригонометричного нівелювання. Визначення для одних і тих же реперів нормальних висот методом геометричного нівелювання і геодезичних висот відносним методом з використанням глобальної навігаційної супутникової системи. Концепція та реалізація Європейської вертикальної референцної системи. Визначення параметрів висотної системи на основі сучасних ГНСС технологій та моделей квазігеоїда. Використання геодезичних даних для вирішення геодинамічних задач. Використання в геодезії плоских систем координат. Система плоских прямокутних координат проекції Гаусса-Крюгера. Алгоритми перетворення геодезичних координат в координати Гаусса-Крюгера, зворотне перетворення.

 

Модуль 3. Сучасні геодезичні прилади та їх використання

Прилади для лінійних і кутових вимірювань. Оптичні теодоліти і нівеліри. Цифрові (електронні) теодоліти і тахеометри, роботизовані геодезичні прилади. Цифрові і лазерні нівеліри. Гідростатичні нівеліри. Сучасні імпульсні і фазові віддалеміри. Наземні сканери. Супутникові системи навігації і прилади для високоточних супутникових вимірювань. Прилади для геодезичного контролю вертикальності споруд. Лазерні прилади для автоматизації геодезичного контролю в інженерно-геодезичних задачах. Підземне і підводне знімання за допомогою сучасних приладів. Метрологічний контроль приладів.

 

Модуль 4. Методи математичного опрацювання геодезичних вимірювань

Основні поняття теорії похибок вимірювань. Випадкові і систематичні похибки вимірювань. Нормальний закон розподілу. Відносна похибка. Гранична похибка. Рівноточні і нерівноточні вимірювання. Вага функції виміряних величин. Функції виміряних величин та їх оцінка точності. Методи дисперсійного і кореляційного аналізу. Принцип найменших квадратів. Поняття про робастні методи вирівнювання.Програмне забезпечення математичного опрацювання геодезичних вимірювань. Вирівнювання планових і висотних мереж. Опрацювання GPS спостережень. Алгоритми вирівнювання лінійно-кутових, супутникових та комбінованих мереж. Методи аналізу деформацій земної поверхні та інженерних споруд.

 

Модуль 5. Технології великомасштабного топографічного та кадастрового знімання

Види великомасштабних топографічних і кадастрових карт: традиційні карти і плани, векторні електронні карти, растрові карти, ортофотоплани, 3D карти. Точностні та якісні характеристики топографічних та кадастрових карт і планів. Обґрунтування точності та масштабу знімання. Геодезична основа топографічних та кадастрових знімань масштабів 1:10000 – 1:500. Технологічні схеми великомасштабного топографічного знімання наземними методами. Автоматизовані технології польових та камеральних робіт. Топографічне знімання селищних, міських, промислових, транспортних територій. Землевпорядне та кадастрове знімання міст, селищ, земель сільськогосподарського та іншого цільового призначення. Використання аерокосмічної інформації для топографічного та кадастрового знімання територій. Прилади і методи автоматизації наземного знімання. Інформаційні технології виготовлення та представлення результатів знімання. Цифрові моделі місцевості. Сучасне програмне забезпечення автоматизації побудови карт та планів.

 

Модуль 6.Фотограмметрія та дистанційне зондування

Сучасні аерокосмічні знімальні системи. Загальна характеристика, типи та класифікація знімальних систем. Обґрунтування доцільності застосування різних знімальних систем. Основи просторового моделювання. Теоретичні основи наземного цифрового стереофотограмметричного знімання та лазерного 3D-сканування. Сканери для виконання аерознімальних робіт. Технологічні дослідження просторових об’єктів засобами цифрової фотограмметрії. Визначення кількісних параметрів інженерних об’єктів; визначення об’єктів гірничих мас на кар’єрах, поверхневих об’ємів льодовиків та карстових явищ. Використання даних ДЗЗ для розв’язання прикладних задач. Принципи обробки аерокосмовізуальної інформації в системах ГІС. Обґрунтування вибору знімальної апаратури для розв’язання задач пов’язаних з отриманням інформації для управління природними ресурсами та територіями. Аналіз сучасних систем дистанційного зондування Землі. Розвиток інструментальних ГІС, програмних модулів для обробки даних дистанційного зондування. Приклади практичного застосування зображень при створенні цифрових картографічних продуктів. Технологія побудови мереж фототриангуляції з використанням аерокосмічних цифрових зображень. Використання радарних методів при картографуванні територій та при вирішенні моніторингових задач. Методика створення цифрових моделей місцевості (ЦММ) та цифрових моделей рельєфу (ЦМР) за аерокосмічними зображеннями. Визначення морфометричних показників поверхні на основі ЦММ і ЦМР та їх використання для розв’язання інженерних задач.

 

Модуль 7. Картографія та її використання

Системи координат, які використовуються в математичній картографії. Картографічні проекції, їх визначення. Картографічне зображення та генералізація. Технології та методи автоматизації картографічних робіт. Векторизація картографічного зображення. Растрові, векторні и растрово-векторні системи введення зображення. Створення топографічних карт за допомогою комп’ютерних технологій. Ортофотоплани, їх точність та використання в кадастрових роботах. Створення тематичних карт в різних галузях господарювання. Складання карт природного середовища за космічними зображеннями. Прогнозування розвитку явищ та процесів за допомогою карт. Картографічні методи збору інформації. Прийоми аналізу картографічної інформації. Кадастрове картографування.

 

Модуль 8. Інженерно-геодезичні роботи

Основні види інженерно-геодезичних робіт. Інженерно-геодезичні вишукування для лінійного та площадного будівництва. Геодезичні роботи при будівництві та реконструкції транспортних і гідротехнічних споруд. Геодезичні роботи при будівництві та експлуатації підземних комунікацій. Винесення проектів земельних ділянок та інженерних об’єктів на місцевість. Елементи і способи розмічувальних робіт. Норми і принципи розрахунку точності розмічувальних робіт. Перенесення осей і висот на монтажні горизонти. Встановлення конструкцій за висотою. Геодезичні методи знімання забудованих територій. Виконавське знімання. Геодезичне забезпечення будівництва міст. Міські геодезичні мережі, їх точність. особливості застосування в будівництві сучасних засобів геодезичних вимірювань. Особливі методи вимірювань в умовах обмежених і завантажених будівельних майданчиків.

 

Модуль 9.Геоінформаційні системи, бази і банки геопросторових даних

Типи геоінформаційних продуктів на основі технологій ESRI, MapInfo, GeoMedia. Засоби для організації даних, просторового моделювання та аналізу в пакеті програм ArcGIS. Розвиток відкритих інструментальних геоінформаційних систем. Інтеграція даних САПР та ГІС: теоретичні та практичні аспекти. Моделі топографічних поверхонь SRTM, DLR, ASTER gDEM. Особливості отримання геоданих в ресурсних центрах Інтернет. Застосування глобальних моделей даних в геоінформаційних проектах.

 

  1. Навчально-тематичний план та розподіл часу за видами занять
Модулі та навчальні теми

Всього, годин

у тому числі:

лекції

семінарські, практичні

Модуль 1.Нормативно-правове забезпечення топографо-геодезичної та картографічної діяльності

1.1 Основні положення законодавства про топографо-геодезичну та картографічну діяльність. Топографо-геодезичні і картографічні роботи загальнодержавного та спеціального призначення. Нормативно-правові акти у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності.

1

1

 
1.2 Метрологічне забезпечення топографо-геодезичної і картографічної діяльності. Порядок здійснення державного геодезичного нагляду. Основні види контролю, які застосовують для визначення якості топографо-геодезичних і картографічних робіт. Забезпечення техніки безпеки при виконанні топографо-геодезичних робіт. Авторське право в картографії.

1

1

 

Модуль 2. Методи створення, розвитку та вдосконалення опорних геодезичних мереж

2.1 Загальні відомості про сучасні референцні системи координат. Державна геодезична мережа (ДГМ). Державна геодезична референцна система координат УСК-2000. Системи координат (СК-42, СК-63). Перетворення та трансформування систем координат. Методи побудови прецизійної державної геодезичної мережі з використанням систем глобальних супутникових навігаційних систем. Мережі згущення геодезичної основи та методи їх побудови.

2

1

1

2.2 Принципи побудови і функціонування глобальних навігаційно-геодезичних систем ГЛОНАСС і GPS і відповідної наземної апаратури (супутникових приймачів). Основні типи супутникових приймачів. Виміри псевдовідстаней. Фазові виміри. Абсолютний, відносний і диференціальний методи визначення координат пунктів. Визначення координат точок методом «віртуальної референцної точки». Виконання спостережень в режимі «статика», «швидка статика», псевдокінематика «стій/іди» і реального часу (RTK).

4

2

2

2.3 Принципи встановлення систем висот. Державна нівелірна мережа, призначення і необхідна точність. Технологія геометричного та тригонометричного нівелювання. Визначення для одних і тих же реперів нормальних висот методом геометричного нівелювання і геодезичних висот відносним методом з використанням глобальної навігаційної супутникової системи. Концепція та реалізація Європейської вертикальної референцної системи. Визначення параметрів висотної системи на основі сучасних ГНСС технологій та моделей квазігеоїда.

2

2

 
2.4 Використання геодезичних даних для вирішення геодинамічних задач. Використання в геодезії плоских систем координат. Система плоских прямокутних координат проекції Гаусса-Крюгера. Алгоритми перетворення геодезичних координат в координати Гаусса-Крюгера, зворотне перетворення.

4

2

2

Модуль 3. Сучасні геодезичні прилади та їх використання

3.1 Прилади для лінійних і кутових вимірювань. Оптичні теодоліти і нівеліри. Цифрові (електронні) теодоліти і тахеометри, роботизовані геодезичні прилади. Цифрові і лазерні нівеліри. Гідростатичні нівеліри. Сучасні імпульсні і фазові віддалеміри. Наземні сканери. Супутникові системи навігації і прилади для високоточних супутникових вимірювань.

4

2

2

3.2 Прилади для геодезичного контролю вертикальності споруд. Лазерні прилади для автоматизації геодезичного контролю в інженерно-геодезичних задачах. Підземне і підводне знімання за допомогою сучасних приладів. Метрологічний контроль приладів.

2

2

 

Модуль 4. Методи математичного опрацювання геодезичних вимірювань

4.1 Основні поняття теорії похибок вимірювань. Випадкові і систематичні похибки вимірювань. Нормальний закон розподілу. Відносна похибка. Гранична похибка.

2

1

1

4.2 Рівноточні і нерівноточні вимірювання. Вага функції виміряних величин. Функції виміряних величин та їх оцінка точності.

2

1

1

4.3 Методи дисперсійного і кореляційного аналізу. Принцип найменших квадратів. Поняття про робастні методи вирівнювання.

2

2

 
4.4 Програмне забезпечення математичного опрацювання геодезичних вимірювань. Вирівнювання планових і висотних мереж. Опрацювання GPS спостережень. Алгоритми вирівнювання лінійно-кутових, супутникових та комбінованих мереж.

4

2

2

4.5 Методи аналізу деформацій земної поверхні та інженерних споруд.

2

2

 

Модуль 5. Технології великомасштабного топографічного та кадастрового знімання

5.1 Види великомасштабних топографічних і кадастрових карт. Точностні та якісні характеристики топографічних та кадастрових карт і планів. Обґрунтування точності та масштабу знімання. Геодезична основа топографічних та кадастрових знімань масштабів 1:10000 – 1:500. Технологічні схеми великомасштабного топографічного знімання наземними методами.

4

2

2

5.2 Автоматизовані технології польових та камеральних робіт. Прилади і методи автоматизації наземного знімання. Топографічне знімання селищних, міських, промислових, транспортних територій. Землевпорядне та кадастрове знімання міст, селищ, сільгоспземель та земель різного призначення. Використання аерокосмічної інформації для топографічного та кадастрового знімання територій.

2

2

 
5.3 Інформаційні технології виготовлення та представлення результатів знімання. Цифрові моделі місцевості. Сучасне програмне забезпечення автоматизації побудови карт та планів.

2

2

 

Модуль 6.Фотограмметрія та дистанційне зондування

6.1 Сучасні аерокосмічні знімальні системи. Загальна характеристика, типи та класифікація знімальних систем. Обґрунтування доцільності застосування різних знімальних систем.

2

2

 
6.2 Основи просторового моделювання. Теоретичні основи наземного цифрового стереофотограмметричного знімання та лазерного 3D-сканування. Сканери для виконання аерознімальних робіт. Технологічні дослідження просторових об’єктів засобами цифрової фотограмметрії. Визначення кількісних параметрів інженерних об’єктів; визначення об’єктів гірничих мас на кар’єрах, поверхневих об’ємів льодовиків та карстових явищ. Використання даних ДЗЗ для розв’язання прикладних задач.

4

2

2

6.3 Принципи обробки аерокосмовізуальної інформації в системах ГІС. Обґрунтування вибору знімальної апаратури для розв’язання задач пов’язаних з отриманням інформації для управління природними ресурсами та територіями. Аналіз сучасних систем дистанційного зондування Землі. Розвиток інструментальних ГІС, програмних модулів для обробки даних дистанційного зондування. Приклади практичного застосування зображень при створенні цифрових картографічних продуктів. Технологія побудови мереж фототріангуляції з використанням аерокосмічних цифрових зображень. Використання радарних методів при картографуванні територій та при вирішенні моніторингових задач.

2

1

1

6.4 Методика створення цифрових моделей місцевості (ЦММ) та цифрових моделей рельєфу (ЦМР) за аерокосмічними зображеннями. Визначення морфометричних показників поверхні на основі ЦММ і ЦМР та їх використання для розв’язання інженерних задач.

2

1

1

Модуль 7. Картографія та її використання

7.1 Системи координат, які використовуються в математичній картографії. Картографічні проекції, їх визначення.

2

2

 
7.2 Картографічне зображення та генералізація. Технології та методи автоматизації картографічних робіт.

2

2

 
7.3 Векторизація картографічного зображення. Растрові, векторні и растрово-векторні системи введення зображення. Створення топографічних карт за допомогою комп’ютерних технологій. Ортофотоплани, їх точність та використання в кадастрових роботах. Створення тематичних карт в різних галузях господарювання. Складання карт природного середовища за космічними зображеннями.

2

1

1

7.4 Прогнозування розвитку явищ та процесів за допомогою карт. Картографічні методи збору інформації. Прийоми аналізу картографічної інформації. Кадастрове картографування.

2

2

 

Модуль 8. Інженерно-геодезичні роботи

8.1 Основні види інженерно-геодезичних робіт. Інженерно-геодезичні вишукування для лінійного та площадного будівництва. Геодезичні роботи при будівництві та реконструкції транспортних і гідротехнічних споруд. Геодезичні роботи при будівництві та експлуатації підземних комунікацій.

2

1

1

8.2 Винесення проектів земельних ділянок та інженерних об’єктів на місцевість. Елементи і способи розмічувальних робіт. Норми і принципи розрахунку точності розмічувальних робіт.

2

2

 
8.3 Перенесення осей і висот на монтажні горизонти. Встановлення конструкцій за висотою. Геодезичні методи знімання забудованих територій. Виконавське знімання.

2

2

 
8.4 Геодезичне забезпечення будівництва міст. Міські геодезичні мережі, їх точність. особливості застосування в будівництві сучасних засобів геодезичних вимірювань. Особливі методи вимірювань в умовах обмежених і завантажених будівельних майданчиків.

2

2

 

Модуль 9.Геоінформаційні системи, бази і банки геопросторових даних

9.1 Типи геоінформаційних продуктів на основі технологій ESRI, MapInfo, GeoMedia. Засоби для організації даних, просторового моделювання та аналізу в пакеті програм ArcGIS. Розвиток відкритих інструментальних геоінформаційних систем. Інтеграція даних САПР та ГІС.

2

1

1

9.2 Моделі топографічних поверхонь SRTM, DLR, ASTER gDEM. Особливості отримання геоданих в ресурсних центрах Інтернет. Застосування глобальних моделей даних в геоінформаційних проектах.

2

2

 
Підсумковий контроль знань (тестування)

2

   
РАЗОМ

72

50

20

 

  1. Підсумковий контроль знань (тестування)

Підсумковим контролем знань слухачів курсу підвищення кваліфікації сертифікованих інженерів-геодезистів є іспит – процедура, під час проведення якої підтверджуються професійна компетентність інженера-геодезиста, його рівень кваліфікації і знань як виконавця геодезичних робіт.

Для проведення підсумкового контролю знань – іспиту залучаються не менше трьох представників Кваліфікаційної комісії зі складу представників вищих навчальних закладів, саморегулівної організації у сфері землеустрою – Всеукраїнської громадської організації «Всеукраїнська спілка сертифікованих інженерів – землевпорядників» та Держгеокадастру (за згодою).

Іспит проводиться у два етапи: тестування та співбесіда. До тестових завдань включено 50 питань за тематикою програми підвищення кваліфікації із чотирма варіантами відповіді на кожне, один з яких є правильним. Тестові завдання готуються не менш ніж у трьох варіантах. Підготовку та проведення тестових завдань забезпечує навчальний заклад.

Після закінчення тестування проводиться усна частина іспиту – співбесіда.

Слухач курсу підвищення кваліфікації сертифікованих інженерів-геодезистів допускається до співбесіди у разі, якщо кількість обраних ним правильних відповідей становить не менше ніж 60%. Особа, кількість обраних правильних відповідей якою не досягає 60%, не допускається до співбесіди та вважається такою, що не склала іспит.

Слухач курсу підвищення кваліфікації сертифікованих інженерів-геодезистів вважається таким, що успішно підвищив кваліфікацію і має право на видачу свідоцтва про підвищення кваліфікації, якщо кількість обраних ним правильних відповідей становить не менше ніж 60% та за умови проходження співбесіди.

За результатами підсумкового контролю знань (тестування та співбесіди) складається протокол, який надсилається навчальним закладом до Кваліфікаційної комісії для прийняття рішення про видачу свідоцтва про підвищення кваліфікації.

 

  1. Вимоги до інформаційно-методичного забезпечення.

Зміст інформаційного забезпечення має відповідати програмі курсу в повному обсязі.

Методичне забезпечення повинно відповідати стандарту вищої освіти Національного гірничого університету «СВО НГУ НМЗ-05. Нормативно-методичне забезпечення навчального процесу». – Дніпропетровськ: Національний гірничий університет, 2005. – 138 с.

Викладач повинен забезпечити вільний доступ фахівцям до матеріалів інформаційно-методичного забезпечення курсу, як на паперових, так і на електронних носіях.

  1. Джерела інформації:

http://rada.gov.ua

http://www.kmu.gov.ua

http://www.president.gov.ua/

https://land.gov.ua/

http://zem.ua

 

  1. Відповідальність за якість викладання

Відповідальність за якість викладання несе викладач дисципліни та завідувач кафедри.