Повідомлення
про оприлюднення проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання органам місцевого самоврядування та сертифікованим інженерам-землевпорядникам повноважень у сфері ведення Державного земельного кадастру»
1. Розробник
Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру.
2. Стислий виклад змісту проекту
Проект акта розроблено з метою виконання положень підпункту 3 пункту 12 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Державний земельний кадастр» та пункту 7 Плану заходів з реалізації Стратегії реформування державного управління України на 2022-2025 роки, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21 липня 2021 р. № 831-р, пункту 2.5.4.1.5. додатка 2 до Державної антикорупційної програми на 2023-2025 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2023 р. № 220 щодо надання сертифікованим інженерам-землевпорядникам статусу державних кадастрових реєстраторів та делегування повноважень державних кадастрових реєстраторів органам місцевого самоврядування в частині державної реєстрації земельних ділянок та спрощення процедури з державної реєстрації земельної ділянки.
3. Спосіб оприлюднення проекту регуляторного акта
Проект акта та аналіз регуляторного впливу оприлюднено на офіційному вебсайті Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.
4. Строк, протягом якого приймаються зауваження та пропозиції від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань
Зауваження та пропозиції приймаються протягом місяця.
5. Адреси для надсилання зауважень і пропозицій
Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, вул. Святослава Хороброго, 3, м. Київ, 03151, тел.: 299 35 33, 299 35 34; kadastr@land.gov.ua.
В. о. Голови Державної служби
України з питань геодезії,
картографії та кадастру Дмитро МАКАРЕНКО
ПРОЕКТ
Вноситься
Кабінетом Міністрів України
_____________ Д. ШМИГАЛЬ
«___» ____________ 2024 року
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання органам місцевого самоврядування та сертифікованим інженерам-землевпорядникам повноважень у сфері ведення Державного земельного кадастру
Верховна Рада України постановляє:
І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
1. Абзац другий частини першої статті 536 Кодексу України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122) викласти в такій редакції:
«тягнуть за собою накладення штрафу на державних кадастрових реєстраторів, адміністраторів центрів надання адміністративних послуг або уповноважених посадових осіб виконавчих органів місцевого самоврядування, сертифікованих інженерів-землевпорядників (якщо внесення та надання таких відомостей здійснюється таким центром, виконавчим органом органу місцевого самоврядування, сертифікованим інженером-землевпорядником) від двадцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.».
2. У Земельному кодексі України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2002, № 3-4, ст. 27):
1) частину другу статті 9 доповнити пунктом «а1» такого змісту:
«а1) державна реєстрація земельних ділянок відповідно до закону»;
2) частину другу статті 12 доповнити пунктом «а1» такого змісту:
«а1) державна реєстрація земельних ділянок відповідно до закону».
3. Пункт «б» частини першої статті 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 24, ст. 170 із наступними змінами) доповнити підпунктом 16 такого змісту:
«16) державна реєстрація земельних ділянок відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр».
4. У статті 66 1 Закону України «Про землеустрій» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, № 36, ст.282) із наступними змінами):
частину другу доповнити пунктом 10 такого змісту:
«10) інформація про здійснення сертифікованим інженером-землевпорядником повноважень у сфері ведення Державного земельного кадастру.»;
частину третю викласти в такій редакції:
«Відомості про зупинення дії чи анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника, інформація про здійснення сертифікованим інженером-землевпорядником повноважень у сфері ведення Державного земельного кадастру вносяться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників у строк не пізніше ніж через три робочі дні після прийняття відповідного рішення про анулювання (позбавлення) чи зупинення дії кваліфікаційного сертифіката, або набуття чи припинення повноважень у сфері ведення Державного земельного кадастру.».
5. У Законі України «Про Державний земельний кадастр» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2012, № 8, ст. 61 із наступними змінами):
1) статтю 5 доповнити частиною сьомою такого змісту:
«7. Програмне забезпечення Державного земельного кадастру повинно забезпечувати ведення Державного земельного кадастру виключно з використанням кваліфікованого електронного підпису.»;
2) у статті 6:
назву статті після слів «Державного земельного кадастру» доповнити словами «та суб’єкти, які здійснюють повноваження у сфері ведення Державного земельного кадастру»;
доповнити частинами четвертою та п’ятою такого змісту:
«4. Суб’єктами, які здійснюють повноваження у сфері ведення Державного земельного кадастру є:
виконавчі органи сільських, селищних та міських рад;
сертифіковані інженери-землевпорядники;
державні кадастрові реєстратори.
5. Виконавчі органи сільських, селищних та міських рад або сертифіковані інженери-землевпорядники набувають повноважень у сфері ведення Державного земельного кадастру відповідно до цього Закону у разі прийняття відповідною радою або сертифікованим інженером-землевпорядником такого рішення.»;
3) у статті 7:
назву статті після слова «органів» доповнити словами «та суб’єктів»;
у частині другій:
абзац п’ятий після слів «сіл, селищ, міст» доповнити словами «, обмежень у використанні земель»;
абзац шостий після слів «земельних ділянок» доповнити словами «, обмежень у їх використанні»;
після абзацу п’ятнадцятого доповнити двома новими абзацами такого змісту:
«розгляд скарг на рішення, дії або бездіяльність державних кадастрових реєстраторів, інших суб’єктів, які здійснюють повноваження у сфері ведення Державного земельного кадастру;
проведення моніторингу дій суб’єктів під час здійснення ними повноважень у сфері ведення Державного земельного кадастру відповідно до цього Закону та прийняття обов’язкових до виконання рішень, передбачених цим Законом;».
У зв’язку з цим абзац шістнадцятий вважати відповідно абзацом вісімнадцятим;
доповнити частинами третьою та четвертою такого змісту:
«3. До повноважень виконавчих органів сільських, селищних та міських рад у сфері ведення Державного земельного кадастру належать:
надання відомостей з Державного земельного кадастру;
державна реєстрація земельних ділянок;
здійснення інших повноважень згідно з цим Законом.
4. До повноважень сертифікованих інженерів-землевпорядників у сфері ведення Державного земельного кадастру належать:
надання відомостей з Державного земельного кадастру, яке здійснюється виключно у випадку для підтвердження внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру таким сертифікованим інженером-землевпорядником;
внесення до Державного земельного кадастру відомостей про землі, розташовані у межах державного кордону України, територій Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, районів, сіл, селищ, міст, обмеження у використанні земель;
здійснення державної реєстрації меліоративних мереж, складових частин меліоративних мереж;
здійснення державної реєстрації земельних ділянок;
ведення поземельних книг;
здійснення виправлення помилок у відомостях Державного земельного кадастру;
здійснення інших повноважень згідно з цим Законом.
Внесення відомостей до Державного земельного кадастру (у тому числі шляхом їх державної реєстрації), ведення поземельних книг, виправлення помилок у відомостях Державного земельного кадастру здійснюється сертифікованими інженерами-землевпорядниками виключно щодо об’єктів Державного земельного кадастру, розробниками документації із землеустрою щодо яких та відповідальними за якість робіт із землеустрою щодо яких вони є.»;
4) у статті 9:
назву статті викласти у такій редакції:
«Стаття 9. Державний кадастровий реєстратор та його повноваження, особливості набуття та здійснення повноважень іншими суб’єктами у сфері ведення Державного земельного кадастру»;
у частині першій:
абзац перший після слів «земельних відносин» доповнити словами «, а також сертифікованими інженерами-землевпорядниками, які успішно пройшли стажування у сфері земельних відносин за напрямом здійснення відповідних повноважень»;
абзац другий після слів «земельних відносин» доповнити словами «у межах відповідних повноважень»;
після абзацу другого доповнити абзацом третім такого змісту:
«Державна реєстрація земельних ділянок може також здійснюватися уповноваженими посадовими особами виконавчих органів місцевого самоврядування, які успішно пройшли стажування у сфері земельних відносин, у межах відповідних повноважень.».
У зв’язку з цим абзаци третій – восьмий вважати відповідно абзацами четвертим – дев’ятим;
абзац четвертий після слів «Державного земельного кадастру» доповнити словами «, а у випадку здійснення повноважень у сфері ведення Державного земельного кадастру – сільська, селищна, міська рада, сертифікований інженер-землевпорядник»;
абзац п’ятий після слів «земельних відносин» доповнити словами «, у тому числі в межах відповідних повноважень у сфері ведення Державного земельного кадастру,»;
абзац шостий після слів «останніх двох років» доповнити словами «, або сертифікований інженер-землевпорядник, який має досвід роботи на посаді державного кадастрового реєстратора не менше двох років поспіль»;
частину четверту доповнити новим абзацом такого змісту:
«здійснює за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру моніторинг дій інших суб’єктів під час здійснення ними повноважень у сфері ведення Державного земельного кадастру.»;
частини шосту та сьому викласти у такій редакції:
«6. Державний кадастровий реєстратор, уповноважена посадова особа виконавчого органу місцевого самоврядування, сертифікований інженер-землевпорядник, під час здійснення ними повноважень у сфері ведення Державного земельного кадастру мають доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймають рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, про відмову у здійсненні таких дій.
7. Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян чи їх об’єднань у діяльність Державного кадастрового реєстратора або уповноваженої посадової особи виконавчого органу місцевого самоврядування, сертифікованого інженера-землевпорядника, під час здійснення ними повноважень у сфері ведення Державного земельного кадастру забороняється, крім випадків, встановлених цим Законом.»;
доповнити частиною восьмою такого змісту:
«8. Інформація про сертифікованих інженерів-землевпорядників, які здійснюють повноваження у сфері ведення Державного земельного кадастру, оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, в тому числі як додаткова інформація у відомостях Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників.»;
5) у статті 21:
у частині шістнадцятій слова «державному кадастровому реєстратору» замінити словами «до органів та суб’єктів, які здійснюють повноваження у сфері ведення Державного земельного кадастру»;
частину вісімнадцяту викласти у такій редакції:
«18. Заява про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, змін до таких відомостей, документація із землеустрою, документація з оцінки земель та інші документи, які відповідно до цього Закону є підставою для внесення відомостей до Державного земельного кадастру, подаються до органів та суб’єктів, які здійснюють повноваження у сфері ведення Державного земельного кадастру, в електронній формі засобами комунікаційного зв’язку. Визначення суб’єкта, уповноваженого на розгляд таких документів та внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надання мотивованої відмови у їх внесенні, здійснюється в день подання заяви за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру за принципом випадковості (крім випадків розгляду таких документів сертифікованим інженером-землевпорядником, який здійснює повноваження у сфері ведення Державного земельного кадастру).»;
у частині дев’ятнадцятій слова «державному кадастровому реєстратору» замінити словами «до органів та суб’єктів, які здійснюють повноваження у сфері ведення Державного земельного кадастру»;
частину двадцяту виключити;
6) частину третю статті 23 викласти в такій редакції:
«3. Електронний документ подається до органів та суб’єктів, які здійснюють повноваження у сфері ведення Державного земельного кадастру, разом із документацією, яка є підставою для такого внесення, у паперовому вигляді.
Перевірка відповідності наданого електронного документа наявним даним Державного земельного кадастру та встановленим вимогам до змісту, структури і технічних характеристик щодо розроблення такого документа здійснюється Державним кадастровим реєстратором, уповноваженою посадовою особою виконавчого органу місцевого самоврядування або сертифікованим інженером-землевпорядником (у випадку здійснення ними повноважень у сфері ведення Державного земельного кадастру), протягом строку, встановленого статтею 21 цього Закону для їх внесення.»;
7) у статті 24:
частину другу після слів «сфері земельних відносин» доповнити словами «, уповноваженою посадовою особою виконавчого органу місцевого самоврядування або сертифікованим інженером-землевпорядником (у випадку здійснення ними повноважень у сфері ведення Державного земельного кадастру).»;
абзац перший частини четвертої викласти в такій редакції:
«4. Для державної реєстрації земельної ділянки подаються:»;
абзац перший частини п’ятої викласти в такій редакції:
«5. Державний кадастровий реєстратор, уповноважена посадова особа виконавчого органу місцевого самоврядування або сертифікований інженер-землевпорядник, які здійснюють державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви:»;
абзац восьмий частини шостої викласти в такій редакції:
«Державний кадастровий реєстратор, уповноважена посадова особа виконавчого органу місцевого самоврядування або сертифікований інженер-землевпорядник (у випадку здійснення ними повноважень з державної реєстрації земельних ділянок) зазначають вичерпний перелік підстав для відмови у державній реєстрації земельної ділянки.»;
у частині десятій:
абзац перший викласти в такій редакції:
«10. Державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, уповноваженою посадовою особою виконавчого органу місцевого самоврядування, сертифікованим інженером-землевпорядником, які здійснюють таку реєстрацію, у разі:»;
абзац третій виключити;
доповнити трьома новими абзацами такого змісту:
«Скасування державної реєстрації земельної ділянки, у разі ухвалення судом рішення про її скасування, здійснюється тим суб’єктом, за рішенням якого здійснювалась державна реєстрація такої земельної ділянки.
У разі ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки, яка здійснювалась сертифікованим інженером-землевпорядником, але яким на момент прийняття такого рішення суду не здійснюються повноваження у сфері ведення Державного земельного кадастру, державна реєстрація земельної ділянки скасовується державним кадастровим реєстратором.
Державна реєстрація земельної ділянки також скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника.».
У зв’язку з цим абзаци другий – п’ятий вважати відповідно абзацами другим – сьомим;
частину одинадцяту викласти в такій редакції:
«11. У разі скасування державної реєстрації з підстав, зазначених в абзацах третьому і четвертому частини десятої цієї статті, державний кадастровий реєстратор у десятиденний строк повідомляє про це особу, за заявою якої здійснено державну реєстрацію земельної ділянки, а в разі наявності зареєстрованих речових прав на неї – суб’єктів таких прав.
У разі скасування державної реєстрації з підстав, зазначених в абзаці восьмому частини десятої цієї статті, уповноважена посадова особа виконавчого органу місцевого самоврядування, сертифікований інженер-землевпорядник у десятиденний строк повідомляє про це особу, за заявою якої здійснено державну реєстрацію земельної ділянки, а в разі наявності зареєстрованих речових прав на неї – суб’єктів таких прав.»;
8) у статті 26:
в абзаці першому частини четвертої слова «до органу, який здійснює ведення» замінити словами «державному кадастровому реєстратору або сертифікованому інженеру-землевпоряднику, які здійснюють ведення такої»;
частину п’яту викласти в такій редакції:
«5. Державний кадастровий реєстратор, обраний за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру за принципом випадковості, або сертифікований інженер-землевпорядник, які здійснюють ведення Поземельної книги, протягом чотирнадцяти робочих днів з дати реєстрації заяви вносять до Поземельної книги інформацію про зміну відомостей про земельну ділянку або надають мотивовану відмову у внесенні таких відомостей.»;
9) в абзаці першому частини третьої статті 28 слова «який здійснює» замінити словами «або сертифікованому інженеру-землевпоряднику, які здійснюють»;
10) абзац перший частини третьої статті 281 після слів «Державному кадастровому реєстратору» доповнити словами «або сертифікованому інженеру-землевпоряднику»;
11) у статті 29:
абзац перший частини другої після слів «у сфері земельних відносин» доповнити словами «, або сертифікованому інженеру-землевпоряднику, які здійснюють відповідні повноваження»;
частину третю викласти у такій редакції:
«3. Відповідний Державний кадастровий реєстратор або сертифікований інженер-землевпорядник протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви перевіряють відповідність документів вимогам законодавства і за результатами перевірки вносять інформацію про межі відповідної частини земельної ділянки до Поземельної книги або надають заявнику письмову мотивовану відмову у такому внесенні.»;
12) у статті 32:
в абзаці другому частини першої слова «який здійснює» замінити словами «або сертифікованому інженеру-землевпоряднику, які здійснюють»;
у частині четвертій:
абзац перший після слів «Державним кадастровим реєстратором» доповнити словами «або сертифікованим інженером-землевпорядником»;
абзац другий після слів «Державний кадастровий реєстратор» доповнити словами «або сертифікований інженер-землевпорядник»;
13) частину другу статті 37 доповнити новим абзацом такого змісту:
«У разі виявлення технічної помилки, допущеної у відомостях Державного земельного кадастру сертифікованим інженером-землевпорядником, яким були внесені такі відомості, зазначений сертифікований інженер-землевпорядник безоплатно виправляє допущену помилку та не пізніше наступного дня письмово повідомляє про це заінтересовану особу.»;
14) у статті 39:
частину першу після слів «державні кадастрові реєстратори» доповнити словами «, уповноважені посадові особи виконавчих органів місцевого самоврядування або сертифіковані інженери-землевпорядники, які здійснюють повноваження у сфері ведення Державного земельного кадастру,»;
абзац перший частини другої викласти у такій редакції:
«2. Рішення, дії або бездіяльність Державного кадастрового реєстратора, уповноваженої посадової особи виконавчого органу місцевого самоврядування або сертифікованого інженера-землевпорядника (у випадку здійснення ними повноважень у сфері ведення Державного земельного кадастру) можуть бути оскаржені:»;
доповнити частинами четвертою та п’ятою такого змісту:
«4. Шкода, заподіяна уповноваженою посадовою особою виконавчого органу місцевого самоврядування фізичним чи юридичним особам під час виконання своїх обов’язків з державної реєстрації земельних ділянок, підлягає відшкодуванню за рахунок коштів місцевого бюджету або за рахунок її власних коштів у порядку, встановленому законом.
5. Шкода, заподіяна фізичним чи юридичним особам сертифікованим інженером-землевпорядником під час здійснення ним повноважень у сфері ведення Державного земельного кадастру, підлягає відшкодуванню за рахунок його власних коштів у порядку, встановленому законом.»;
15) доповнити статтею 391 такого змісту:
«Стаття 391. Моніторинг дій суб’єктів під час здійснення ними повноважень у сфері ведення Державного земельного кадастру
1. Моніторинг дій у Державному земельному кадастрі з метою виявлення порушень вимог цього Закону та порядку ведення Державного земельного кадастру державними кадастровими реєстраторами, іншими суб’єктами, які здійснюють повноваження у сфері ведення Державного земельного кадастру здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин та його територіальними органами.
2. Підставою для визнання рішення державного кадастрового реєстратора, іншого суб’єкта, який здійснює повноваження у сфері ведення Державного земельного кадастру, прийнятим з порушенням вимог цього Закону та порядку ведення Державного земельного кадастру, є:
а) встановлення факту, що рішення про внесення відомостей до Державного земельного кадастру (у тому числі шляхом їх державної реєстрації або виправлення помилок) прийняте за наявності підстав для відмови у їх внесенні (у тому числі їх державної реєстрації або виправлення помилок), зокрема:
подання заявником документів, передбачених цим Законом, не в повному обсязі;
невідповідність поданих документів вимогам законодавства;
знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини;
із заявою звернулася неналежна особа;
заявлені відомості вже внесені до Державного земельного кадастру;
б) встановлення факту, що рішення про внесення відомостей до Державного земельного кадастру (у тому числі шляхом їх державної реєстрації або виправлення помилок) або про надання відомостей з Державного земельного кадастру прийняте з порушенням встановлених цим Законом строків;
в) встановлення факту, що рішення про внесення відомостей до Державного земельного кадастру (у тому числі шляхом їх державної реєстрації або виправлення помилок) прийняте без урахуванням вимог законодавства щодо особливостей регулювання земельних відносин під час дії воєнного стану;
г) встановлення факту, що рішення про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру (у тому числі шляхом їх державної реєстрації або виправлення помилок) прийняте без наявних підстав для такої відмови.
Не можуть бути визнані прийнятими з порушенням цього Закону рішення, які містять формальні (несуттєві) помилки, та не впливають на об’єктивність, достовірність та повноту внесених відомостей до Державного земельного кадастру про його об’єкти.
У разі якщо в результаті проведеного моніторингу дій державних кадастрових реєстраторів, інших суб’єктів, які здійснюють повноваження у сфері ведення Державного земельного кадастру, виявлено прийняття такими державними кадастровими реєстраторами, іншими суб’єктами, які здійснюють повноваження у сфері ведення Державного земельного кадастру, рішень з порушенням законів, що має наслідком порушення прав та законних інтересів фізичних та/або юридичних осіб, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин та його територіальні органи, вживають заходів до негайного повідомлення про це відповідних заінтересованих осіб.
3. У разі виявлення порушень вимог цього Закону та порядку ведення Державного земельного кадастру державними кадастровими реєстраторами, іншими суб’єктами, які здійснюють повноваження у сфері ведення Державного земельного кадастру під час проведення моніторингу дій таких суб’єктів, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин може прийняти рішення про тимчасове блокування доступу державного кадастрового реєстратора, іншого суб’єкта, який здійснює повноваження у сфері ведення Державного земельного кадастру, до Державного земельного кадастру.
У разі встановлення порушень вимог цього Закону та порядку ведення Державного земельного кадастру державними кадастровими реєстраторами, іншими суб’єктами, які здійснюють повноваження у сфері ведення Державного земельного кадастру за результатами проведеного моніторингу дій таких суб’єктів, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин приймає вмотивоване рішення про:
1) анулювання доступу державного кадастрового реєстратора, іншого суб’єкта, який здійснює повноваження у сфері ведення Державного земельного кадастру, до Державного земельного кадастру;
2) вжиття заходів щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності державного кадастрового реєстратора;
3) направлення до Кваліфікаційної комісії, утвореної відповідно до Закону України «Про землеустрій», звернення щодо встановлення факту порушення сертифікованим інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою та Державного земельного кадастру, що призвело до порушення прав та/або законних інтересів замовників документації із землеустрою, юридичних або фізичних осіб, держави, територіальної громади для прийняття рішення про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката;
4) скасування рішення державного кадастрового реєстратора, іншого суб’єкта, який здійснює повноваження у сфері ведення Державного земельного кадастру, прийнятого з порушенням вимог цього Закону та порядку ведення Державного земельного кадастру.
4. Адміністратор Державного земельного кадастру у день надходження рішень, передбачених абзацом першим та пунктом 1 абзацу другого частини третьої цієї статті, забезпечує їх негайне виконання.
Рішення, передбачені пунктами 2-4 частини третьої цієї статті, виконуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, протягом п’яти робочих днів з дня їх прийняття.
5. Порядок проведення моніторингу дій суб’єктів під час здійснення ними повноважень у сфері ведення Державного земельного кадастру, критерії, за якими здійснюється моніторинг, критерії, за якими визначається ступінь відповідальності за відповідні порушення, допущені в сфері ведення Державного земельного кадастру, визначаються Кабінетом Міністрів України.».
ІІ. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності через десять днів з дня його опублікування.
2. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом:
забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом
привести у відповідність із цим Законом власні нормативно-правові акти;
забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
Голова
Верховної Ради України