Угоду про асоціацію між Україною та ЄС часто називають “дороговказом для внутрішніх реформ в Україні”.
Історія підписання Угоди розпочинається з того, що у березні 2007-го року розпочалися переговори між Україною та Європейським Союзом щодо укладення нової посиленої угоди.
Ця нова угода мала на меті, в першу чергу, замінити Угоду про партнерство та співробітництво.
Із початку переговорів, тобто протягом 2007-2012 рр., відбувся 21 раунд переговорів щодо Угоди про асоціацію та 18 раундів переговорів щодо розділу Угоди про створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі.
На Саміті Україна – ЄС, що відбувся 19 грудня 2011 р., оголошено про завершення переговорів щодо Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
Угода стала масштабнішою в порівнянні з аналогічними угодами, що раніше були укладені ЄС із іншими країнами Центральної та Східної Європи.
Парафування Угоди про асоціацію на рівні глав переговорних делегацій відбулося 30 березня 2012 року, а розділ Угоди щодо створення зони вільної торгівлі був парафований 19 липня 2012 року.
Рішення рекомендувати Раді ЄС підписати Угоду і дозволити її тимчасове застосування до ратифікації всіма державами-членами ЄС Колегія Європейської Комісії ухвалила 15 травня 2013 року.
Підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС відбулося у два етапи.
Політичну частину Угоди було підписано 21 березня 2014 р. під час Позачергового Саміту Україна – ЄС. Того дня, зокрема, були підписані Преамбула, Стаття 1, Розділи І “Загальні принципи”, ІІ “Політичний діалог та реформи, політична асоціація, співробітництво та конвергенція у сфері зовнішньої та безпекової політики” і VII “Інституційні, загальні та прикінцеві положення” Угоди.
На тому ж Саміті Українська Сторона заявила, що зобов’язання України, які випливають зі статті 8 Угоди про асоціацію стосовно ратифікації Римського статуту Міжнародного кримінального суду 1998 р. будуть виконані після внесення відповідних змін до Конституції України.
27 червня 2014 р. під час засідання Ради ЄС було підписано економічну частину Угоди – Розділи III “Юстиція, свобода та безпека”, IV “Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею”, V “Економічне та галузеве співробітництво” та VI “Фінансове співробітництво та положення щодо боротьби із шахрайством”, які разом із рештою тексту Угоди становлять єдиний документ.
16 вересня 2014 р. Верховна Рада України та Європейський Парламент синхронно ратифікували Угоду про асоціацію між Україною та ЄС.
Українська Сторона передала до депозитарію ратифікаційні грамоти і завершила таким чином усі внутрішньодержавні процедури.
Відповідно до статті 486 Угоди з 1 листопада 2014 р. здійснювалося її тимчасове застосування до моменту набрання нею чинності.
1 вересня 2017 року після тривалого процесу ратифікації Угода про асоціацію між Україною та ЄС набула чинності у повному обсязі.
Угода за своїм обсягом і тематичним охопленням стала найбільшим міжнародно-правовим документом за всю історію України та найбільшим міжнародним договором з третьою країною, коли-небудь укладеним Європейським Союзом.