В. о. Голови Держгеокадастру Дмитро Макаренко взяв участь у всеукраїнському Форумі на тему «Комплексне просторове планування громад – основа сталого розвитку України», який відбувся 2–4 жовтня 2024 року у Луцьку Волинської області. Форум організовано Проектом USAID «Підвищення ефективності роботи і підзвітності органів місцевого самоврядування» («ГОВЕРЛА»).
У рамках форуму експерти, представники органів державної влади, органів місцевого самоврядування, бізнесу та громадськості обговорили цілі та актуальні питання просторового планування територій громад у період правового режиму воєнного стану та повоєнний період, а також презентували просторове планування як комплексний інструмент гарантування економічності та обґрунтованості управлінських рішень.
Виступаючи під час дискусійної панелі на тему «Роль і місце просторового планування у процесах сталого розвитку», в. о. Голови Держгеокадастру Дмитро Макаренко наголосив, що без якісних та повних даних на рівні громади неможливо управляти земельними ресурсами, а також повноцінно користуватися онлайн-послугами Держгеокадастру. Це стосується, зокрема, відомостей про межі територіальних громад, внесених до ДЗК, та даних оновленої нормативної грошової оцінки земель.
Станом на сьогодні в Державному земельному кадастрі наявними є відомості про межі лише 62 територіальних громад, з них 46 – внесено у поточному році.
Крім того, розташування земельних ділянок в межах або за межами населених пунктів впливає на нормативну грошову оцінку таких земельних ділянок, розмір плати за землю та як наслідок – на обсяг надходжень до відповідних місцевих бюджетів.
В. о. Голови Держгеокадастру Дмитро Макаренко підкреслив, що Держгеокадастр є одним із суб’єктів, які повинні забезпечити вихідні дані для розробки комплексних планів просторового розвитку, та готовий до надання сприяння територіальним громадам у цій роботі.
«Комплексний план просторового розвитку – це прекрасний інструмент наповнення Державного земельного кадастру, оскільки в межах розробки комплексного плану можна не тільки проводити інвентаризацію земель комунальної форми власності і вносити відомості до ДЗК, але й розробляти та вносити до ДЗК відомості про функціональні зони. Відповідний функціонал у системі ДЗК було розроблено в кінці 2022 року і за цей період до Державного земельного кадастру було вже внесено 73 функціональні зони, з яких 68 – в 2024 році», – наголосив Дмитро Макаренко.
На сьогодні, у зв’язку з дією воєнного стану в Україні, існують обмеження щодо перегляду публічної частини Державного земельного кадастру. Однак, доступ до даних, зокрема органам місцевого самоврядування, можна отримати через підключення до системи у режимі читання. Також наразі вже реалізовано окремий функціонал у системі ДЗК, що дозволяє сертифікованим інженерам-землевпорядникам отримати доступ до даних кадастру.
Окремою темою, яка цікавила присутніх, був стан оновлення картографічної основи в Україні, оскільки наявність оновленої топографічної основи – це базова необхідність для комплексного плану. «Так, незважаючи на обмежені бюджетні ресурси, Держгеокадастр у минулому році вперше розпочав оновлення топографічної основи. У цьому році планується оновити 6,7 тис. кв. км на зону інтересу. Але очевидно, що таких темпів недостатньо, тому Держгеокадастр продовжує діалог з міжнародними партнерами для запуску масштабних робіт з оновлення картографічної основи на значну частину території України», – повідомив Дмитро Макаренко.
Підсумовуючи в. о. Голови Держгеокадастру Дмитро Макаренко наголосив, що поєднання даних кадастру, комплексного планування територій та землекористування дозволяє створити більш збалансовану, сталу та ефективну систему управління земельними ресурсами. Це сприяє раціональному використанню територій, враховуючи як економічні потреби, так і екологічні обмеження, з метою збереження природних ресурсів та забезпечення довгострокового розвитку.
