Закон України від 27 липня 2023 року № 3272- IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності використання земель сільськогосподарського призначення державної власності»

27 липня 2023 року Верховна Рада України прийняла  Закон України  № 3272-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності використання земель сільськогосподарського призначення державної власності» (далі – Закон), який набрав чинності 03.09.2023.

Законом передбачається внесення змін, зокрема, до таких нормативно- правових актів: Водного кодексу України, Земельного кодексу України (далі – Кодекс), Господарського  кодексу України, Закону України «Про оренду землі», Закону України «Про управління об’єктами державної власності» у частині підвищення ефективності використання земель сільськогосподарського призначення суб’єктами державного сектору економіки.

Законом викладено в новій редакції частини першу та другу статті 24 Кодексу, відповідно до яких, державним і комунальним сільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям надаються земельні ділянки сільськогосподарського призначення із земель державної і комунальної власності у постійне користування для будівництва та обслуговування об’єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також у випадках, передбачених частиною четвертою статті 92 Кодексу.

Державні і комунальні сільськогосподарські підприємства, установи та організації можуть орендувати земельні ділянки усіх форм власності.

Зазначаємо, що Законом внесено зміни до статті 51 Кодексу, згідно з якими до складу земель рекреаційного призначення належать майданчики для занять спортом на відкритому повітрі, об’єкти фізичної культури і спорту, які не є об’єктами нерухомості, можуть бути розміщені на земельних ділянках усіх категорій земель.

Відповідно до нової частини четвертої статті 92 Кодексу, передача земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної, комунальної власності у постійне користування дозволяється лише для будівництва та обслуговування об’єктів нерухомого майна (будівлі, споруди), а також у випадках передачі у постійне користування державному, комунальному підприємству, установі, організації земельної ділянки, вилученої із постійного користування іншого державного, комунального підприємства, установи, організації.

Основними положеннями Закону зокрема, визначено, що земельна ділянка державної власності, що належала на праві постійного користування державному підприємству, переходить до акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, 100 відсотків акцій (часток) у статутному капіталі якого належать державі, яке утворилося шляхом перетворення такого державного підприємства і є його правонаступником, на праві оренди строком на 50 років. Орендна плата в такому разі встановлюється у розмірі не менше 12 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а якщо нормативну грошову оцінку земельної ділянки не проведено – не менше 12 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або області.

Водночас, припинення права постійного користування земельною ділянкою та її передача в оренду не відбуватиметься автоматично. Для цього акціонерному товариству та товариству з обмеженою відповідальністю, 100 відсотків акцій (часток) у статутному капіталі яких належать державі та які утворилися шляхом перетворення такого державного підприємства і є його правонаступником, необхідно  протягом одного року з дня його державної реєстрації  звернутись у встановленому законодавством порядку до органу виконавчої влади, що здійснює розпорядження земельною ділянкою державної власності, яка належала державному підприємству на праві постійного користування, з клопотанням про передачу її в оренду. У разі, якщо зазначений суб’єкт не звернувся у встановлений строк до уповноваженого органу право постійного користування такою земельною ділянкою (крім земельної ділянки, на якій розташовані об’єкти нерухомого майна (будівлі, споруди) припиняється на підставі рішення зазначеного органу виконавчої влади (із залишенням її у державній власності), а земельна ділянка (щодо земель сільськогосподарського призначення – право оренди) виставляється на земельні торги.

У зв’язку із змінами, внесеними Законом, згідно з частиною другою статті 149 Кодексу вилучення земельних ділянок здійснюється за письмовою згодою землекористувачів, а в разі незгоди землекористувачів – у судовому порядку, крім випадків, передбачених абзацом другим цієї частини. Справжність підпису на документі, що підтверджує згоду землекористувача на вилучення земельної ділянки, засвідчується нотаріально.

Земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності за рішенням Кабінету Міністрів України можуть вилучатися з постійного користування державних підприємств, установ, організацій без їхньої згоди та без згоди органів (організацій), до сфери управління (відання) яких вони належать, і передаватися у постійне користування іншим державним підприємствам. У разі якщо відомості про земельні ділянки, що вилучаються, не внесені до Державного земельного кадастру, замовлення розроблення документації із землеустрою, необхідної для внесення таких відомостей, здійснюється державним підприємством, якому передаються вилучені земельні ділянки. У разі вилучення Кабінетом Міністрів України земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які належать закладу освіти, установі, організації, підприємству системи освіти, що перебуває у державній власності, на праві постійного користування, площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які залишаються у такої юридичної особи після вилучення, не може становити більше 100 гектарів.

Також з 1 січня 2024 року акціонерні товариства та товариства з обмеженою відповідальністю,100 відсотків акцій (часток) у статутному капіталі яких належать державі та які утворилися шляхом перетворення такого державного підприємства і є його правонаступником, мають право подальшої передачі таких земельних ділянок сільськогосподарського призначення  в суборенду на земельних торгах на строк не більше 14 років/ не більше 25 років для земельних ділянок, переданих в суборенду для закладання та/або вирощування багаторічних насаджень (плодових, ягідних, горіхоплідних, винограду).